"Найбільш переконливим та дієвим механізмом донесення до офіційної Москви стійкої та безкомпромісної позиції міжнародної спільноти, зокрема країн з європейського та євроатлантичного простору, щодо підтримки України є прискорення виконання рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо нашого членства в Альянсі", – ідеться в тексті заяви.
На думку глави Міноборони, протягом останніх семи років Україна дуже багато зробила на шляху вступу в НАТО.
"Це було засвідчено наданням нам статусу партнера НАТО з розширеними можливостями влітку минулого року. Головним елементом продовження цього процесу ми бачимо отримання плану дій щодо членства в Альянсі в цьому році. Це є першочерговим пріоритетом українського політичного керівництва для зміцнення обороноздатності нашої держави. Євроатлантична інтеграція є запорукою суверенітету і територіальної цілісності України. Від такого рішення виграють як Україна, так і НАТО", – підсумував міністр.
Контекст
Серед європейських країн Латвія та Литва заявили про пропозицію союзникам надати підтримку Україні в отриманні ПДЧ. Зокрема, 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявляв, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що вступ України в НАТО загрожує масштабною ескалацією на південному сході і може призвести до незворотних наслідків для державності. Спікер Кремля Дмитро Пєсков також говорив, що вступ України в НАТО погіршить ситуацію на Донбасі. За його словами, приєднання України до Альянсу є "неприйнятним для жителів "Донецької і Луганської народних республік".
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг зі свого боку зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Від початку цього року на Донбасі фіксують загострення ситуації. Зокрема, 26 березня в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, серед яких підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнив, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок снайперського вогню. Головнокомандувач ЗСУ зазначав, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
1 квітня в Офісі президента повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Цього самого дня українська розвідка повідомила, що РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкидають також спроби просування окупантів углиб України.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
-1 Київ
