Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання ПДЧ на ньому обговорять – Офіс президента

8 травня 2021, 21:38

Этот материал также можно прочитать на русском

Україна не братиме участі в саміті НАТО, але питання надання ПДЧ на ньому обговорять – Офіс президента

Альянс вирішив проводити саміт у червні без участі країн-партнерів, але в Офісі президента не відкидають, що Україну ще можуть запросити
Фото: ЕРА

Саміт НАТО 14 червня відбудеться в Брюсселі без участі країн-партнерів, до яких належить Україна, але питання надання плану дій щодо членства в НАТО Україні на ньому обговорюватимуть.

Про це заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква розповів у коментарі "Інтерфакс-Україна".

"У цьому саміті візьмуть участь лише країни-члени. Головним для нас є змістовне наповнення саміту 14 червня. Тут ми можемо бути впевненими, що тема України буде обов'язково обговорена", – сказав він.

За даними Жовкви, у підсумковому документі саміту зафіксують рішення щодо України.

"Робота над таким документом триває. Ми продовжуємо переговори з нашими партнерами, щоб забезпечити врахування інтересів України у підсумковому рішенні Альянсу", – додав він.

Жовква розповів, що НАТО іноді проводить свої саміти без участі країн-партнерів. Як приклад він навів зустрічі Альянсу в Лондоні у 2019 році та у Страсбурзі й Келі у 2009-му.

"Тому нинішній саміт Альянсу після обрання нового президента у США досить очікувано може відбуватися саме у вузькому колі держав – членів НАТО", – пояснив заступник глави ОПУ.

Водночас в Офісі президента не відкидають, що це рішення можуть переглянути й запросити Україну, додав Жовква в коментарі "Укрінформу".

"Ми не виключаємо, що ухвалене позавчора у штаб-квартирі НАТО рішення може бути не остаточним – за час, що залишився до саміту, союзники мають можливість його переглянути", – сказав він.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак 6 травня ще не мав точної інформації про те, буде Україна брати участь у червневому саміті чи ні, але підкреслював, що США підтримують надання Україні ПДЧ у НАТО.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, затвердженої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.

6 квітня 2021 року Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Того самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.

Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.

США Україна НАТО Брюссель саміт саміт НАТО Ігор Жовква