"НАТО – організація із 30 країн, які ухвалюють рішення завдяки консенсусу. Щоб ухвалити рішення [про надання Україні ПДЧ], ми маємо дійти консенсусу. Щодо цього питання консенсусу поки немає", – зазначив Джоане.
Він додав, що НАТО під час саміту 14 червня випустить спеціальну заяву, в якій підтвердить відданість політиці "відкритих дверей" і прагненню України та Грузії стати членами Альянсу.
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
В Офісі президента заявляли, що Україна не братиме участі в саміті НАТО в червні 2021 року, але питання надання ПДЧ на ньому буде обговорено.
-2 Київ
