Посол України про позицію Німеччини щодо вступу країни в НАТО: Побоюються спровокувати Путіна

Світ

Німеччина не поділяє бачення України щодо її вступу в Північноатлантичний альянс (НАТО), у Берліні побоюються реакції Кремля. Про це в інтерв'ю німецькому журналу у сфері безпеки loyal заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник. Текст інтерв'ю опублікований 2 червня на сайті українського дипломатичного представництва в Німеччині.

Мельник зазначив, що Україна зможе досягти безпеки тільки тоді, коли стане членом оборонного військового альянсу, такого як НАТО.

"На жаль, наші німецькі партнери не розділяють це бачення, бо вони побоюються, що в такий спосіб начебто зможуть спровокувати [президента РФ Володимира] Путіна. Проте ця дилема є притягнутою за вуха. Саме входження України, яка як із політичної, так і культурної точки зору є невід'ємною складовою західної спільноти цінностей, до НАТО і Європейського союзу відповідає інтересам ФРН", – додав посол.

Мельник нагадав, що під час Бухарестського саміту НАТО 2008 року канцлерка ФРН Ангела Меркель "узяла на себе зобов'язання докласти всіх зусиль, щоб Україна і Грузія стали членами НАТО". З того часу минуло 13 років, із них сім років в Україні триває "йде російська війна", яка "триває значно довше, ніж Друга світова", підкреслив дипломат.

"Мудрі політичні рішення держав – членів НАТО 2008 року так ні до чого конкретного й не привели. Ми б хотіли, щоб обіцяні на той час переговори щодо вступу [надання Україні плану дій щодо членства в НАТО] розпочалися ще у 2021 році, – сказав Мельник. – Ми б хотіли відчувати набагато більше мужності й підтримки з боку Берліна".

На думку Мельника, "лише взяття України під захист НАТО може відлякати Росію від нових воєнних вторгнень".

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер повідомляв, що Україні мали надати ПДЧ в НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
В Офісі президента повідомляли, що Україна не братиме участі в саміті НАТО в червні 2021 року, але питання надання ПДЧ на ньому обговорять.