Мова про це зайшла після запитання щодо того, які стандарти НАТО українська армія вже впровадила.
"У питаннях управління. У питаннях планування. У питаннях підготовки. Та все що завгодно. У питаннях застосування. Тобто ми повністю вже фактично розробили ті стандарти, за якими виконує завдання НАТО. Але цього замало. Для того, щоб ми стали НАТО, необхідне, на мою думку, політичне рішення. Ми вже готові", – сказав Залужний.
Він двічі повторив свою тезу про готовність України до членства в НАТО і погодився з думкою, що питання – за політиками "по той бік".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна мусить викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.
-2 Київ
