-1 Київ
У Польщі не відновлюють українські пам'ятники так, як польські пам′ятники в Україні. Про це заявив у Facebook директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
За його інформацією, із 2014-го до 2017 року в Польщі сталося 15 актів вандалізму на українських місцях пам'яті, зокрема на могилах.
"Їхніми виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень узяли на себе деякі громадські об'єднання. Попри це правоохоронні органи Польщі не виявили винуватців, пам'ятників не відновили, влада не засудила вандалізму", – зазначив В'ятрович.
Він розповів, що в Україні у 2017 році сталося чотири акти осквернення польських пам'ятників.
"Усіх їх засудили як представники влади, так і громадсько-політичних сил (включно з націоналістичними). Врешті всі чотири місця (у тому числі нелегалізовані) відновлено зусиллями української сторони. Відтак на переговорах про легалізацію пам‘ятників українська сторона висуває вимогу симетричного відновлення українських пам‘ятників. Цього не відбувається", – заявив глава Інституту нацпам'яті.
За словами В'ятровича, акти вандалізму щодо українських пам'ятників схвалюють польські політики, а після кожної зустрічі між представниками України та Польщі відбувається нова ескалація конфлікту з боку Варшави: після зустрічі на рівні консультаційного комітету при президентах персоною нон ґрата оголосили секретаря державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремета; після зустрічі президентів у Харкові – Сейм ухвалює зміни до закону про Інститут національної пам'яті.
"У результаті польських ініціатив ми опинилися вже десь на мінус третьому поверсі, у порівнянні з минулим роком. А з польського боку звучить "наївне" здивування "чого не вдалося домовитися з питання відновлення місць пам'яті та пошуково-ексгумаційних робіт?", – зазначив він.
На думку В'ятровича, польська сторона не вважає важливими розв′язання проблеми, що виникла, і збереження "нормальних стосунків із візаві".
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. Під час розгляду документа 116 депутатів "Громадянської платформи" утримались від голосування, двоє проголосувало "за".
Під час обговорення партія "Громадянська платформа" пропонувала замінити слова "злочини українських націоналістів" на "злочини бандерівських націоналістів", пише wPolityce.pl. Депутат від "Громадянської платформи" Марцін Свєнціцький висловив думку, що поправка про "бандерівських націоналістів" полегшить історичний діалог з українцями. Однак у підсумку всі поправки, запропоновані опозиціонерами, було відхилено.
У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. Верховна Рада ухвалила постанову, у якій ідеться, що українські депутати "з розчаруванням і глибокою стурбованістю" сприйняли законопроект.
