В.о. голови САП вдруге скасував постанову про закриття справи "Роттердам плюс"

Політика

Виконувач обов'язків голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук вдруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс". Про це 16 квітня повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро в Telegram.

"Разом із тим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином, слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення і скерування справи до суду", – зазначили в релізі.

У НАБУ заявили, що, незважаючи на зібрані детективами докази, процесуальний прокурор Пономаренко тричі закривав провадження у формулі "Роттердам плюс": у серпні 2020-го, у січні й у квітні 2021 року (уперше досудове розслідування відновив Вищий антикорупційний суд, потім – в.о.голови САП).

"НАБУ вкотре закликає генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам плюс". Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість. Наразі лише генпрокурор має можливість змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення відповідного рішення", – ідеться в повідомленні.

У НАБУ додали, що це унеможливлює подальше неупереджене розслідування.

Контекст

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.
Як пояснило "Слово і діло", у тариф на електроенергію закладали вартість доправлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до ТЕС, водночас не враховували, звідки привозили вугілля. Отже, зазначили журналісти, купуючи вугілля на території України (зокрема в окремих районах Донецької і Луганської областей), а не за кордоном, можна було одержувати надприбуток. Цим, на думку НАБУ і САП, скористалася група ДТЕК.
НАБУ почало розслідування у цій справі 2017 року. У ньому фігурує шестеро осіб: четверо колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і двоє топменеджерів ДТЕК.
У січні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно й у межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків через введення формули "Роттердам плюс". У бюро вважають, що за першийперіоддіїформули у 2016–2017 роках споживачам електроенергії було завдано збитків у розмірі 18 млрдгрн. Збитки за весь період дії формули, за даними НАБУ, становлять 39 млрд грн.
У ДТЕК відкидають обвинувачення НАБУ і стверджують, що співробітники компанії зазнали необґрунтованих переслідувань у межах цього кримінального провадження.