+5 Київ
Український посол у Білорусі Ігор Кизим заявив, що його запросили в міністерство закордонних справ республіки не тільки через указ українського президента Володимира Зеленського про залучення білоруських IT-фахівців. Про це посол написав у Facebook.
"Відразу хочу обмовитися, що зустріч мала хоча й емоційний, але конструктивний характер і стосувалася не тільки цього питання. Але що стосується саме цього питання, то в мене особисто така постанова питання викликала певне нерозуміння, а перераховані в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних та міжурядових угод важко піддаються логіці", – зазначив він.
Кизим наголосив, що указ було ухвалено у зв'язку зі зверненнями білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього прийнятніші умови.
"Водночас очевидно, що якщо таке прохання було висловлено, отже, їх щось не влаштовує у себе вдома, у Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що з огляду на багато обставин Україна для них – дуже привабливий вибір (зрозуміла мова, родинні зв'язки, загальна освіта тощо.). І Україна готова таких людей прийняти. То в чому ж тут "недружність". Як мені здається, це скоріше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)", – додав посол.
Кизим згадав указ президента Білорусі Олександра Лукашенка від 2014 року, який стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв'язану Росією війну на українському Донбасі тікати зокрема й у Білорусь.
"І йдеться зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (спасибі йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої би сфери він не стосувався, залишатиметься і працюватиме там, де створено умови для його розвитку, чесної конкуренції та отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає", – резюмував він.
2 жовтня Зеленський підписав указ №420/2020 про заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих фахівців – громадян Білорусі.
Згідно з указом, Кабінет Міністрів має продовжити до 180 днів на рік строк тимчасового перебування на території України громадян Білорусі. Це стосується підприємців, висококваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членів їхніх сімей.
Незабаром після підписання указу МЗС Білорусі вручило ноту Кизиму. У Мінську вважають, що указ Зеленського підриває довіру у двосторонніх відносинах і йде врозріз із положеннями Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Білоруссю й Україною.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту через фальсифікацію результатів голосування на виборах президента, на яких, за офіційними даними, переміг чинний президент Олександр Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували впевнену перемогу опозиційної кандидатки Світлани Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітингувальників. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів затримали більше ніж 13 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Під репресії влади потрапила і білоруська IT-компанія PandaDoc. Її засновники пропонували білоруським силовикам фінансову допомогу, якщо ті підуть з органів. У підсумку чотирьом співробітникам IT-компанії висунули обвинувачення в шахрайстві, а сама компанія повідомила про закриття проєкту допомоги силовикам і вирішила перенести офіс в Україну.
Ще 12 білоруських компаній, які працюють у сфері IT та інших технологічних галузях, зокрема в "зеленій" енергетиці, вирішили переїхати в Латвію.
