"Сьогодні перед Радою стоїть виклик – боротьба за нашу енергетичну незалежність і безпеку. Україна буде важко протистояти без міжнародної підтримки. "Північний потік – 2" становить політичну, економічну й енергетичну небезпеку для багатьох країн", – звернувся до депутатів перед голосуванням спікер Дмитро Разумков, один з авторів постанови.
У пояснювальній записці зазначають, що "намагання Російської Федерації реалізувати проєкт "Північний потік – 2" є одним з інструментів у гібридній війні, спрямований на підрив незалежності і геополітичних позицій" України.
"Метою будівництва цього газопроводу є обійти територію України, створити механізм тиску на нашу державу і країни Центрально-Східної Європи, підірвати трансатлантичну єдність, розділити Європу і посилити залежність країн ЄС від поставок російського газу", – ідеться в пояснювальній записці.
Протидія реалізації проєкту "Північний потік – 2" неможлива без підтримки головного партнера України – Сполучених Штатів Америки, вказали автори звернення.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювалися. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газогону, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або наразі на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2". Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії-оператора газогону Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Боб Менендес засудив зупинку санкцій проти компанії Nord Stream 2 AG, оператора газогону "Північний потік – 2".
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону "Північний потік – 2".
-2 Київ
