+5 Київ
Заступник голови парламентської фракції Опозиційного блоку і кандидат у президенти Олександр Вілкул заявив, що влада намагається "протиснути" через парламент новий закон про мову №5670-д, "що розколює суспільство і забороняє скрізь, окрім побуту, використання інших мов, окрім української". Про це політик сказав під час погоджувальної ради парламентських фракцій і груп у Верховній Раді 11 березня. Відео він опублікував на своєму каналі в YouTube.
"У влади вже закінчилися пам'ятники. Пам'ятники Суворову, Леніну, Жукову у країні повалені. Виникло питання, а як далі продовжувати розколювати суспільство? Тому влада і дістала законопроект про мову. За його допомогою вони сподіваються самі опинитися на цих постаментах, із яких до цього скинули інших", – заявив Вілкул.
Він додав, що влада навчилася провокувати конфліктні ситуації, але керувати ними не може, і навів як приклад події в Черкасах, коли під час від'їзду президента України Петра Порошенка представники "Національного корпусу" намагалися заблокувати кортеж глави держави, розпилювали газ, провокували містян та представників поліції на бійку.
Вілкул уважає, що спікер парламенту Андрій Парубій сприяє ухваленню дискримінаційного закону про мову "у стилі політики Німеччини 30-х років ХХ століття".
"Європа змушена з вами спілкуватися не тому, що поважає, а тому, що ви зараз посідаєте офіційні посади у країні", – заявив Вілкул спікеру.
Він заявив, що в первісному варіанті резолюції Європарламенту від 25 жовтня 2018 року про зростання неофашистського насильства в Європі було названо прізвище Андрія Парубія. На доказ Вілкул продемонстрував документ і зазначив, що з фінальної версії резолюції прибрали прізвище Парубія винятково задля того, щоб не опинитися перед необхідністю розриву дипломатичних відносин з Україною.
"Але пройде дуже небагато часу і, повірте, Європа повернеться до теми, хто ініціював мовні чистки в Україні, що перетворює країну в центрі Європи на Німеччину 30-х років минулого століття і захоплюється її лідером Адольфом Гітлером. І ваше прізвище, пане Андрію, і прізвище міністра культури [Євгенія] Нищука, який теж в ефірі ділив українців на "правильних" і "неправильних", з'являться не тільки в міжнародних резолюціях, але й у рішеннях українських і міжнародних судів, – заявив нардеп. – На цьому тижні я зроблю звернення до всіх послів європейських держав і депутатів Європейського парламенту, до керівництва країн-сусідів – Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини – із проханням дати максимально можливу з дипломатичної точки зору оцінку мовних ініціатив влади і законопроекту, який вона хоче провести через парламент".
Політик вимагав негайно зняти законопроект про мову з розгляду в сесійній залі і закликав парламент почати працювати над тими законопроектами, які подав Опозиційний блок: про мир, про зняття блокади Донбасу, про підтримку промисловості, економічно обґрунтоване зниження тарифів і цін, захист прав переселенців, чорнобильців, афганців та інших категорій громадян України, що потребують захисту.
Із 2012 року в Україні діяв закон "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Документ передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови у східних регіонах країни. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України постановив, що ухвалення закону Колесніченка – Ківалова не відповідало процедурі розгляду законопроектів Верховною Радою.
4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. У ньому зазначено, що єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної двомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що спричиняють мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". У документі визначено коло осіб, зобов'язаних вільно володіти державною мовою.
За словами спікера Ради, до другого читання внесли понад 2,5 тис. поправок, розгляд законопроекту "може тривати і тиждень, і три-чотири дні".
