В Україні є величезна проблема людей із "ментально залиплою клавішею", які залишилися в радянському минулому і є головним резервом "русского мира". Таку думку висловила в інтерв'ю виданню "РБК Україна" українська письменниця Оксана Забужко.
"Чому, наприклад, я нікому не рекомендую “лучших советских фильмов і мультфильмов”? Не тільки тому, що і в ”лучшие” проникала пропаґанда... А й тому, що ці фільми на жодні питання людині вільної країни відповіді не дають... Радянська людина психологічно примітивніша від сьогоднішньої, у неї в репертуарі на порядок менше почуттів, бо для розвитку багатьох "складних" почуттів людям елементарно бракувало досвіду", – зазначила вона.
За словами письменниці, її покоління виросло без досвіду соціальності, тому що людьми, які намагалися об'єднатися для спільної справи, цікавилися "органи", а будь-яка колективна діяльність у СРСР була під контролем держави.
"Слава богу, сьогодні українці вже не розуміють росіян, які можуть, як у Кемерові, стояти, дивитись, як їхні діти викидаються з вікон палаючого дому, і чекати, коли "начальство", у вигляді пожежників чи президента, приїде і їх порятує, – замість самим гуртом вивалювати двері й рятувати дітей. А моє покоління ще в стані зрозуміти, якими "фільмами й мультфільмами" за кілька поколінь досягається такий результат – колективна безпорадність і страх відповідальности", – підкреслила вона.
Забужко додала, що незадовго до розпаду СРСР "колективної безпорадності" влада домагалася через освіту і ЗМІ.
26 січня 2018 року директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив у Facebook: "Не всі щупальця "русского мира" такі огидні й очевидні, як совок і московська церква. Деякі більш симпатичні, вишукані та респектабельні, але не менш небезпечні. "Іроніясудьби", "восьмоємарта", булгакови, пугачови і навіть висоцькі і цої в руках Кремля – ефективні інструменти".