$41.43 €45.15
menu closed
menu open
weather +5 Київ
languages

Законопроєкт №5655 робить одну з найкорумпованіших сфер однією з найпрозоріших – заступник глави Мінцифри Вискуб

Законопроєкт №5655 робить одну з найкорумпованіших сфер однією з найпрозоріших – заступник глави Мінцифри Вискуб

Олексій Вискуб: Закон дуже сміливий і реформаторський. І там справді є норми, які передбачають передання окремих повноважень від посадовців бізнесу


Фото: Aleksey Vyskub / Facebook
За два роки реформування одну із найбільш корумпованих сфер в Україні – будівництво – поступово перетворюють на одну з найпрозоріших, а законопроєкт №5655, ухвалений Верховною Радою, є завершенням "складної і сміливої" реформи. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив заступник міністра цифрової трансформації України Олексій Вискуб.

За його словами, ще два роки тому будівельний реєстр фізично перебував не в Україні і у приватних руках.

"Будь-які зміни в цей реєстр могли внести (і регулярно вносили) старим числом, могли  запросто підмінити будь-який дозвіл чи документ (що також робили регулярно), а в окремих полях реєстру навіть робилися примітки недвозначного характеру", – написав Вискуб.

Він також опублікував скріншот таких повідомлень у реєстрі.

"Отримати документацію на об'єкт чи хоча б дізнатися про наявність необхідних документів було нереально. І так само було нереально отримати дозвіл на початок будівництва чи сертифікат про готовність об'єкта без хабаря з конкретною "таксою" в залежності від регіону, про яку всі знали, і "господарям" цього "державного бізнесу" це приносило кілька мільярдів гривень на рік", – додав він.

За словами заступника міністра, упродовж минулих двох років будівельний реєстр став сучасною і безпечною ІТ-системою, що належить державі, він доступний як у формі відкритих даних, де можна побачити всі об'єкти й документи на них, зокрема на мапі.

"Кожен дозвіл передбачає наявність QR-коду, що, зокрема, розміщується на будівельному майданчику для перевірки законності будівництва й необхідного пакету документів. Кожен документ – від містобудівних умов, проєкту до сертифіката – наявний у єдиній системі й підписаний КЕП (кваліфікований електронний підпис. "ГОРДОН") уповноваженої особи для унеможливлення підробок чи будь-яких маніпулювань у подальшому. Більшість послуг уже надається онлайн, а частина навіть автоматично – без чиновника на підставі перевірки даних в інших реєстрах і кадастрах", – зазначив Вискуб.

Для завершення реформи й повної автоматизації всіх процесів і послуг бракувало закону, вважає він.

"Закон дуже сміливий і реформаторський. І там дійсно є норми, які передбачають передачу окремих повноважень від чиновників (які не мають експертизи і працюють за мізерну плату, але роблять дорогу експертну роботу) до бізнесу. Я впевнений, що за цим майбутнє. І передача ряду функцій від влади до авторизованого бізнесу із жорстким контролем і відповідальністю є дуже ефективним інструментом для реформування застарілої, забюрократизованої і, зрештою, корумпованої системи державного управління окремими сферами, – наголосив заступник міністра. – За два роки ми вже з однієї із найбільш корумпованих сфер в Україні зробили одну із найбільш прозорих. Законопроєкт №5655 дозволяє завершити цю складну і сміливу реформу. Сподіваюся, ми не проґавимо цей шанс!"

Контекст

Верховна Рада підтримала проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" у першому читанні 1 липня 2021 року. Автори документа запропонували зміни до шести кодексів і 21 закону. Вони розраховують, що ухвалення проєкту закону не лише дасть змогу знизити корупційні ризики й підвищити публічність і прозорість у цій галузі, а й чітко визначить права, обов'язки, відповідальність учасників будівництва.

1 грудня 2022 року законопроєкт зняли з розгляду парламенту. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.

13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт у цілому. За нього проголосувало 228 депутатів.