"Андрій Герус дійсно працював у Concorde Capital тривалий час. Від нас він пішов 2012 року, ще задовго до революції і тим паче задовго до [бізнесмена Ріната] Ахметова з "Роттердамом". Потім його ім'я виникло, коли він став активістом Майдану в Англії – він ходив під лондонський будинок Ахметова з прапорами й гаслами, – розповів Мазепа. – Я вже не пам'ятаю як, але року 2015-го він знову повернувся в Concorde Capital на кілька місяців (на посаду виконавчого директора. – ЕП), але це було задовго до "Роттердама", який був набагато пізніше. Крім того, що він сидів писав якісь блоги, якоїсь особливої роботи я не помітив. Тому ми вирішили, що будьмо друзями, але розстаємося".
Він повідомив, що вирішив припинити роботу з Герусом, тому що на той момент позиція громадського активіста була важливішою, ніж прагнення професійно займатися інвестиційним банкінгом.
"Увесь ринок каже, що це мій проєкт. Але мені пох...й, що ринок каже. Я кажу, що ні. Він іноді виходив, щось писав. Мені потім надходили дзвінки з, м'яко сказати, осудами. На що я кажу: "Хлопці, ідіть лісом, тому що він жива людина, у нього є своя думка", – заявив бізнесмен.
Контекст
Герус пройшов до Верховної Ради 2019 року за списком "Слуги народу". Він систематично критикував формулу "Роттердам плюс".
Формулу "Роттердам плюс" було введено постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року "Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії". Згідно з постановою, у ціну електроенергії закладали вартість вугілля з огляду на котирування індексу API2 європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен). Герус стверджував, що основні прибутки від застосування "Роттердам плюс" одержує холдинг ДТЕК Ріната Ахметова.
23 серпня 2018 року НКРЕКП скасувала формулу "Роттердам плюс" у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії. Але ще 24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідувало дії членів НКРЕКП, котрі затвердили формулу.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Досудове розслідування тривало з 2017 року.
Вищий антикорупційний суд відхилив позов феросплавних заводів бізнесмена Ігоря Коломойського. Вони вимагали від прокуратури відновити вже закриту справу "Роттердам плюс". Рішення суд ухвалив 13 жовтня після чотирьох місяців розгляду справи.
Розгляд позовів заводів Коломойського триває з 10 червня 2021 року. До цього відбулося 13 засідань ВАКС, на яких позивачів по черзі не було, писав 5 жовтня "Главком". Єдиними потерпілими від формули вважають себе ці два феросплавні заводи, зазначало видання.
0 Київ
