-1 Київ
Ліквідація формули "Роттердам плюс", яку застосовували під час визначення ціни електроенергії, сталася завдяки широкому громадському резонансу, заявив 19 червня у Facebook представник президента України у Кабінеті Міністрів Андрій Герус.
"Роттердам плюс" закінчився. На графіку тарифи вугільних електростанцій (теплоелектростанцій, ТЕС). Із них видно, що де-факто теплова генерація вже не заробляє "Роттердам плюс". За даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, розрахунковий тариф ТЕС згідно з формулою "Роттердам плюс", який мав бути в першому півріччі 2019 року, мав становити 2 грн за кВт/год. Проте вже в останню декаду травня такий тариф упав до 1,53 грн за кВт/год, що на 24% нижче. За першу декаду червня тариф ще знизився – до 1,43 грн, що на 29% нижче від відповідного тарифу згідно з "Роттердам плюс", – написав Герус і опублікував інфографіку.
За його словами, "сезонність не має суттєвого впливу на такі тарифи".
"Але для повноти картинки можна порівняти такий тариф із відповідними періодами 2018 року (виділені червоним). В останню декаду травня та першу декаду червня цього року тарифи ТЕС на 17% – 24% нижче, ніж минулого року у ці ж періоди. Таким чином, за червень вугільні електростанції отримають приблизно на 1,5 млрд грн менше грошей, аніж отримали б при фактичному тарифі "Роттердам плюс". Загалом за другий квартал 2019 року при фактичній формулі "Роттердам плюс" тарифна виручка була б на 3 млрд грн більша", – продовжив Герус.
Він додав, що деякі вугільні електростанції в червні будуть навіть збитковими.
"Ну нічого, доведеться також затягнути пояс. Фактична ліквідація "Роттердам плюс" відбулася завдяки діям широкого кола осіб, великому публічному резонансу, висвітленню цієї корупційної формули в медіа, соціальних мережах і т. д. Коротше, ми зробили її разом. Але щоб не було і формального існування цієї формули, президент подає законопроект у парламент, щоб змінити "Роттердам плюс" на "Роттердам мінус". Це діаметрально протилежна позиція до позиції [п'ятого президента] Петра Порошенка, який виправдовував існування "Роттердам плюс" то вимогами Міжнародного валютного фонду, то якимись іншими видумками", – заявив Герус.
Формулу "Роттердам плюс" запровадили постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року "Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії". Згідно з постановою, у ціну електроенергії було закладено вартість вугілля, зважаючи на котирування індексу API2 європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен).
24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, в межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили формулу "Роттердам плюс". У бюро вважають, що дії комісії надали перевагу енергокомпаніям, які працювали за ціновими заявками. Співробітників НКРЕКП підозрюють у зловживанні службовим становищем під час ухвалення рішення про введення в дію формули.
Герус стверджував, що основні доходи від застосування "Роттердам плюс" отримує холдинг ДТЕК Ріната Ахметова.
Директор секретаріату Європейської енергетичної спільноти Янез Копач заявляв, що до 2018 року в Європі залишилося лише дві країни, які використовували формульне регулювання ціни на генерацію електроенергії, – Україна і Республіка Сербська (частина Боснії та Герцеговини).
23 серпня 2018 року НКРЕКП скасувала формулу "Роттердам плюс" у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії.
