+7 Київ
Експерт нагадав, що Кабмін ще у травні затвердив законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", у липні його в першому читанні ухвалила Верховна Рада, а друге читання заплановано на наступний пленарний тиждень.
У медіа цей законопроєкт охрестили "антиахметівським", пише Гмирін, хоча насправді під "жорна" закону можуть потрапити не так окремі олігархи, як великий прошарок представників середнього бізнесу та пересічних громадян.
Як приклад він навів запропоновані урядом редагування чинної норми Податкового кодексу – підпункт 197.1.14 – про порядок звільнення від оподаткування операцій із постачання житла. Другу частину формулювання – "звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом" – автори документа змінили на: "першого постачання доступного житла та житла, що будується, із залученням державних коштів". Тобто, робить висновок юрист, сплаті ПДВ у майбутньому мали підлягати операції не тільки з першого постачання житла, а й із наступних постачань.
"Але, схоже, хтось-таки в Кабміні поцікавився реальними цінами на нерухомість – а вони у нас часто захмарні (особливо в містах-мільйонниках) – і зрозумів, що з підвищенням на 20% покупка житла для більшості українців перетвориться на нездійсненну мрію. Відтак до другого читання це формулювання із проєкту прибрали", – написав Гмирін.
Інше виправлення, яке автори законопроєкту теж прибрали напередодні другого читання, стосувалося оподаткування фермерських урожаїв, зібраних на площі понад 0,5 га. По суті, зазначає експерт, посадовці хотіли обкласти податком звичайний город, що мало абсурдний вигляд на тлі заяв посадовців щодо "антиолігархічного" характеру податкових змін. Щоправда, пише він, залишилося нововведення, що стосується сплати мінімального збору із оброблюваних земель, які не були об'єктом оподаткування. Водночас землевласникам автори законодавчої ініціативи надали річне відтермінування, а обсяг збору скоротили до 4% від нормативно-грошової оцінки ділянки.
Також у першому читанні законодавці підтримали норму, згідно з якою податковій надали право в обхід суду описувати рухоме та нерухоме майно боржника в разі, якщо він протягом певного часу не сплатить податкового зобов'язання. На думку юриста, остаточне ухвалення цього нововведення дало б змогу податківцям із надуманих причин зупиняти роботу бізнесу. Але в новому варіанті проєкту закону таке право залишили за судом. Загалом підготовлений до другого читання законопроєкт він вважає репресивним.
"Наприклад, чого варте формулювання п. 87.13 ПКУ, яке стосується створення реєстру боржників зі сплати податків. Якщо боржником є юридична особа, то до реєстру потрапить його керівник – фізична особа. Для людини, чиє прізвище фігуруватиме в чорному списку, це стане ударом по її діловій репутації і навіть більше – слугуватиме підставою для позбавлення можливості її виїзду за кордон. Причому право накладати відповідні санкції отримає ДПС. На мою думку, це є не чим іншим, як тиском на підприємців ", – написав Гмирін.
Єдиними положеннями законопроєкту, які з натяжкою можна вважати антиолігархічними, аналітик називає підвищення ренти на видобування корисних копалин (зокрема залізної руди) та урізання до 50% (із метою зменшення поточних податкових зобов'язань) використання великими платниками податків збитків, завданих у попередні періоди.
Більшість із 12 тисяч правок, внесених Кабміном, має на меті досягнення тимчасових вигід – насамперед зменшення завдяки додатковим податковим надходженням дефіциту бюджету, вважає експерт. Як підтвердження він пропонує згадати травневі заяви прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який казав, що ухвалення документа дасть змогу державному казначейству щороку отримувати додатково 60 млрд грн.
"Як бачимо, ні про яку стратегічну мету на кшталт стимулювання підприємництва, детінізації економіки, залучення інвестицій у законопроєкті №5600 та подібних йому ініціативах уряду не йдеться. На жаль. Очевидно, що додаткові 50–60 млрд грн (навіть якщо ДПС і "витисне" їх із платників податків не врятують наш бюджет і країну від економічної кризи. А все тому, що український бізнес десятиліттями потерпає від обтяжливих податків і репресивного тиску податкових органів, відповідальному підприємцю дуже складно довести свою правду в суді, враженому корупцією. Тож починати слід не з латання дірок, а із системних і комплексних перетворень, зокрема, й у податковій сфері", – підсумував Гмирін.
