Політика

Закон про олігархів насправді – про боротьбу з малим та середнім бізнесом – Рудик

28 жовтня 2021, 10.18 Этот материал также можно прочитать на русском

Кіра Рудик: Коли ми запитали у міністра фінансів, скільки грошей очікується до державного бюджету від так званого антиолігархічного закону, знаєте, скільки він сказав? Нуль гривень Фото: Кіра Рудик / Facebook

Закон про олігархів ніяк не позначиться на позиціях великого бізнесу, проте вдарить насамперед по малих та середніх підприємцях, заявила в ефірі телеканала "Україна 24" народна депутатка від "Голосу" Кіра Рудик.

"Це такий яскравий маркер, що президент [Володимир] Зеленський та його команда говорять, що вони борються з олігархами, а насправді вони борються з малим та середнім бізнесом. Зараз, коли ми запитали у міністра фінансів, скільки грошей очікується до державного бюджету від так званого антиолігархічного закону, знаєте, скільки він сказав? Нуль гривень", – сказала нардепка.

Вона прогнозує, що водночас у разі ухвалення законопроєкту №5600 представники малого та середнього бізнесу заплатять до бюджету додатково 30 млрд грн.

"Він обкладе податками малий та середній бізнес, близько 30 млрд грн наступного року. Це те, яким чином влада буде боротися з олігархами, а насправді боротиметься з малими та середніми підприємцями, які ще платять у нашій країні податки", – додала Рудик.

Контекст

Верховна Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт президента України Володимира Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів, говорив нардеп. Зокрема, одна із поправок авторства Разумкова пропонувала, що визначати олігархів має не Рада національної безпеки і оборони України, як це було у запропонованій профільним комітетом редакції, а спецкомісія Національного агентства з питань запобігання корупції.
Разумков також стверджує, що Рада ухвалила його поправку до закону.
Новий голова парламенту Стефанчук назвав два варіанти вирішення можливої правової колізії у законі про олігархів.
На думку Разумкова, Зеленський має накласти вето на закон про олігархів і повернути документ до Ради зі своїми пропозиціями або підписати закон і після цього вносити до нього зміни. Він наголосив, що Рада не зможе переголосувати законопроєкт про деолігархізацію.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.
У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкту про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.
4 жовтня Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту закону про олігархів.
19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокували підписання документа спікером.