+16 Київ
Президент України Володимир Зеленський вважає головними "хворобами" системи правосуддя країни брак суддів, надмірне навантаження на судову систему і обмежений доступ громадян до правосуддя. Про це він заявив 1 березня на всеукраїнському форумі "Україна 30. Розвиток правосуддя", передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Через відсутність майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а інколи й роками очікувати на розгляд своєї справи. У цьому контексті важливо відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також удосконалити процедуру добору кандидатів до Вищої ради правосуддя (ВРП)", – сказав президент.
Для нормальної роботи цих двох органів потрібен професійний кадровий склад. Судову систему мають заповнити доброчесні та професійні судді, які зможуть змінити негативне до неї ставлення, упевнений Зеленський.
"Брак доброчесних і незалежних суддів входить до другої групи проблем судової системи. Це глобальні, можна сказати, навіть хронічні недуги, що існують роками й потребують глибинних змін. Зокрема законодавчих", – зазначив він.
Після початку конституційної кризи в Україні Зеленський називав суди "хворим місцем" країни". Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і МВФ. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.
Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення ВРП. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору та призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень ВРП, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеційська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеційська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада відправила законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.
Зеленському 18 лютого надали стратегію розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021–2023 роки. Її головна мета – визначення основних напрямів політики, пріоритетів удосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та судочинство у взаємозв'язку і взаємодії з іншими інститутами правосуддя.
