За словами Зеленського, є політична готовність Європи спрямувати заморожені російські активи "на повноцінну підтримку України".
"І вчора на Єврораді ухвалено політичне рішення. Чіткий формат використання активів, і цей формат є. Зараз ми в Європі домовилися, що до кінця року має бути реалізація цього формату, – зазначив президент. – Загалом, настрій у Європі такий, що ми розуміємо: на наступний рік фінансування для України, для наших людей буде забезпечено".
Контекст
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частку – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку) як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати у спеціальну компанію, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".