Зеленський розповів, які країни працюють над поверненням кримських татар із російських в'язниць

Політика

Україні складно забирати кримських татар, яких утримує країна-агресор Росія. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 11 вересня на спільній пресконференції з президентом Литви Гітанасом Науседою, прем'єр-міністрами Хорватії й Латвії Андреєм Пленковичем і Евікою Сілінею, трансляцію вів Офіс президента України в YouTube.

"Вони в цілому складно йдуть до звільнення наших політичних в'язнів, у тому числі, безумовно, кримських татар. Ідуть обміни щодо військових полонених, тому що військовополонених ми можемо поміняти на військовополонених. З кримськими татарами... Ви розумієте, їх незаконно утримують, як і багатьох інших", – сказав Зеленський.

Він зазначив, що для повернення політв'язнів із РФ необхідний "тиск усіх партнерів", щоб спрацювала формула обміну "всіх на всіх", тому що "по-іншому поки що це складно зробити".

"Ми працюємо через партнерів – через [Об'єднані Арабські] Емірати, через Катар, через Туреччину, працюємо з Азербайджаном, з усіма країнами, які мають велике представництво й великий вплив, мусульманський в тому числі. Мають вплив – але поки що успіх такий, як він є. Поки що тільки ми забираємо кримських татар. Не одного, до речі", – пояснив президент України.

Контекст

Серед 10 цивільних громадян, яких 28 червня Україна повернула з РФ у межах 53-го обміну полоненими, був перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. "Верховний суд Криму" 21 вересня 2022 року засудив його до 17 років позбавлення волі.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн.
Після окупації Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.
Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.