0 Київ
"Надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН відновила роботу і розгляне питання всеосяжного, справедливого та сталого миру відповідно до принципів Статуту ООН щодо суверенної рівності й територіальної цілісності. Ми закликаємо кожну відповідальну державу підтримати завтра резолюцію", – написав Зеленський у Twitter у ніч на 23 лютого.
Надзвичайна спеціальна сесія ГА ООН @UN відновила роботу та розгляне питання всеосяжного, справедливого та сталого світу відповідно до принципів Статуту щодо суверенної рівності та територіальної цілісності. Ми закликаємо кожну відповідальну державу підтримати завтра резолюцію. pic.twitter.com/CHurKu39PQ
— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 22, 2023
Спеціальна надзвичайна сесія Генасамблеї ООН щодо України відновила роботу 22 лютого. На ній розглядають проєкт резолюції A/ES-11/L.7. Документ подали Україна і ще приблизно 60 держав, його текст опубліковано на сайті ООН.
У тексті зазначено, що Генасамблея підтверджує свою прихильність до суверенітету, незалежності, єдності й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також наголошує на "необхідності якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй".
У документі є заклик до Росії негайно вивести війська з усієї території України та припинити бойові дії, а також наголошено на необхідності притягти до відповідальності всіх винних за скоєні на території України "найсерйозніші злочини з міжнародного права".
Як зазначила пресслужба ООН, голосування за резолюцію відбудеться після дебатів. Імовірно, це станеться 23-го або 24 лютого. Перед голосуванням заплановано виступи представників 80 країн. Засідання Генасамблеї транслюють на сайті ООН. Першого дня засідання тривало приблизно шість годин, свої позиції висловило орієнтовно 50 представників.
На відкритті сесії виступив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
"Протягом останнього року ми не просто стали свідками страждань і спустошення. Стає все очевидніше, що може бути ще гірше. Імовірні наслідки конфлікту, що наростає, є явною, реальною небезпекою... Війна – це не рішення. Війна – це проблема", – цитує Гутерріша пресслужба ООН.
Проєкт резолюції презентував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він закликав підтримати документ і наголосив, що в цьому конфлікті "немає двох рівних сторін".
"Я знаю, що дехто досі думає й іноді каже: "Ми хочемо бути друзями і з Україною, і з Росією. Нехай усе закінчиться якнайшвидше з будь-яким результатом". Я можу зрозуміти це. Проблема в тому, що в цій війні немає двох рівних сторін. Є агресор і жертва", – сказав він.
Проєкт резолюції презентував глава МЗС України Дмитро Кулеба. Фото: EPA
До проєкту резолюції подали дві поправки, обидві – Білорусь, яка підтримує у війні Росію. У першій поправці постійний представник Білорусі Валентин Рибаков запропонував виключити з тексту слова "повномасштабне вторгнення в Україну" і замінити фразу "агресія Російської Федерації проти України" на "воєнні дії в Україні". Під час виступу він, повторюючи наративи російської пропаганди, заявив, що Росія проводить в Україні "спеціальну воєнну операцію".
"Якби Росія не обмежилася проведенням "спеціальної воєнної операції" і зробила б повномасштабне вторгнення, особливо з використанням усього військового потенціалу – чого, звісно ж, не хотілося б нікому, – мені не здається, що будь-яка країна могла б існувати протягом кількох годин або, можливо, хвилин", – сказав Рибаков.
Ще в одній поправці він запропонував внести в резолюцію пункт із закликом до мирних переговорів і про відмову від постачання зброї до зони конфлікту.
Представник країни-агресора Василь Небензя назвав резолюцію "однобокою і відірваною від реальності" й закликав підтримати "балансувальні поправки" Білорусі.
Амбасадорка США при ООН Лінда Томас-Грінфілд нагадала, як представники Росії напередодні вторгнення в Україну заперечували, що таке вторгнення готують, закликали "припинити істерію", але в підсумку Росія здійснила "незаконний і неспровокований напад на Україну". Вона наголосила, що подана резолюція закликає інші країни підтримати дипломатичні зусилля стосовно досягнення всеосяжного і міцного миру в Україні відповідно до Статуту ООН.
"Колеги, я закликаю вас голосувати проти будь-яких ворожих поправок, які прагнуть підірвати Статут ООН та ігнорувати правду про цю війну. Натомість я наполегливо закликаю вас проголосувати за цю резолюцію в її нинішньому вигляді", – цитує її пресслужба місії США при ООН.
Амбасадорка США при ООН Лінда Томас-Грінфілд закликала відхилити "ворожі поправки" Білорусі. Фото: EPA
Опитані Reuters дипломати припустили, що запропонованих Білоруссю поправок не підтримають.
Багато іноземних представництв при ООН опублікували у Twitter заклики схвалити резолюцію.
"Ми закликаємо всі держави-члени підтримати резолюцію, яка базується на принципах Статуту ООН, котрі лежать в основі всеосяжного, справедливого і міцного миру. Ми всі хочемо миру – миру відповідно до Статуту ООН", – зазначено в повідомленні представництва Фінляндії.
Emergency Special Session of #UNGA on Russia's illegal aggression against #Ukraine convenes
We call on all Member States для підтримки резолюції на #UNCharter principles underlying a comprehensive, just & lasting peace in *
We all want peace– peace in acordcordance with UN Charter pic.twitter.com/u3MykbfZ5k
"Голос за резолюцію – це голос за мир і Статут ООН", – заявили у представництві Великобританії.
Росія продовжує flagrantly undermine principles of UN Charter in Ukraine.
'A vote in favour of the resolution is a vote for peace і UN Charter. Всі urge all of you to join us in voting 'yes'.'
* @BWoodward_UN * #StandWithUkraine
Кулеба заявив журналістам у кулуарах ООН, що Росія всіма силами намагається зірвати ухвалення резолюції.
"Триває жорстка кулуарна боротьба, але, попри потуги Росії та її сателітів, які намагаються протидіяти ухваленню резолюції за допомогою внесення поправок, використовуючи всі процесуальні інструменти, ми впевнені, що українську резолюцію успішно проголосують", – сказав він.
За інформацією агентства AFP, Україна хоче заручитися підтримкою щонайменше такої самої кількості держав, як у жовтні 2022 року. Тоді 143 країни проголосували за резолюцію, яка засуджує анексію чотирьох областей України. Під час попередніх голосувань за резолюції, що підтримують Україну, понад 30 держав, зокрема Китай та Індія, утримувалися (загалом в ООН входить 193 члени).
21 лютого керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів телефонну розмову з радником прем'єр-міністра Індії з питань національної безпеки Аджитом Довалом, повідомила пресслужба офісу. Єрмак сказав, що резолюція, яку розглядає Генасамблея, є принциповою для України, і закликав Індію підтримати її. За даними The Indian Express, підтримку резолюції з індійською стороною також обговорювали німецькі та французькі дипломати. Французькі дипломати вважають, що Індія, найімовірніше, знову утримається під час голосування.
Резолюції Генасамблеї, на відміну від резолюцій Ради Безпеки ООН, не мають обов'язкової юридичної сили, але, як зазначило агентство Associated Press, демонструють світову думку щодо різних питань.
