Автор петиції Дмитро Лавранюк зазначив, що Парубій усе своє життя присвятив служінню Українській державі й захисту її суверенітету, незалежності та демократичних цінностей. Він вважає, що політик свого часу "зробив вагомий внесок у розвиток українського парламентаризму, а також відіграв важливу роль в організації безпеки Майдану під час подій 2013–2014 років".
"Його послідовна проукраїнська позиція, відданість державним інтересам, внесок у зміцнення національної безпеки та європейської інтеграції України заслуговують на найвищу державну нагороду – звання Героя України", – ідеться в документі.
4 вересня станом на 16.30 петиція набрала 4739 голосів із 25 тис., які потрібні для розгляду президентом. До завершення збору підписів залишилося 90 днів.
Контекст
Парубія застрелили 30 серпня у Львові на вулиці Єфремова, він загинув на місці. За даними ЗМІ, було вісім пострілів. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що вбивство було "ретельно підготовленим".
Підозрюваного затримали в ніч на 1 вересня у Хмельницькій області. Галицький районний суд Львова 2 вересня обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб.
Михайло Сцельніков зізнався в убивстві й пояснив його "особистою помстою українській владі". Він також заявив, що планує проситися на обмін полоненими із країною-агресором РФ, щоб поїхати й знайти тіло свого сина. У ЗСУ підтвердили, що син фігуранта з позивним Лемберґ воював у розвідці й загинув у травні 2023-го в Бахмуті. Колишня дружина Сцельнікова Олена Чернінька заявила, що вони із сином 27 років не підтримували з підозрюваним зв'язку. За її словами, син навіть заблокував батька в усіх каналах зв'язку.
2 вересня прокурори змінили кваліфікацію дій Сцельнікова на посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю (ст. 112 ККУ). Спочатку їх кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України, а саме: за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).
+6 Київ
