Железняк розкрив деталі підготовки законопроєкту про олігархів до другого читання 

"Вийшло трохи більше ніж 500 сторінок (пачка А4). Відверто спамових майже немає, очевидних лідерів у правках теж немає. Усі подавали плюс-мінус нормальну кількість правок у межах пристойності. Є правки дуже змістовні, на 10–12 сторінок тексту. Найбільша – на 18 сторінок від потужного авторського колективу", – зазначив він.

Нардепи пропонують змінити орган, який визначатиме фізособу олігархом.

"Депутати запропонували такі варіанти: Кабмін за зверненням РНБО, членів Кабміну або президента України; ВАКС за заявою Кабміну, РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ; НАЗК за зверненням АМКУ або іншого державного органу; спеціально створена комісія при НАЗК із семи осіб, де більшість – представники міжнародних організацій", – перерахував депутат.

Велика кількість правок стосується визначення НАЗК як головного органу з визнання олігархом, додав Железняк.

"Для цього пропонують розширити повноваження НАЗК і доручити йому вести реєстр олігархів. Олігархів хочуть зобов'язати звітувати перед НАЗК про фінансування ЗМІ, а будь-яка концентрація бізнесу за участю олігарха обов'язково має відбуватися з дозволом від АМКУ", – уточнив він.

Багато правок стосується додавання критеріїв, за якими визначатимуть олігарха.

"Розміри активів, вплив на політиків, регулярні зустрічі в Офісі президента [України] тощо. Багато пропозицій, які додають нові заборони для олігархів. Наприклад, пропонують заборонити їм займати керівні посади в органах державної влади і місцевого самоврядування", – повідомив голова фракції.

Деякі правки політик назвав досить небезпечними з погляду цензури.

"Пропонують ввести вимоги стандартів надання інформації у ЗМІ, щодо яких є ознаки впливу олігарха. Хочуть ввести обмеження для інформації, яка стосується внутрішніх українських політичних, економічних, релігійних або соціальних питань. Така інформація (на думку депутатів) має відповідати вимогам стандартів балансу думок і повноти наданих фактів", – сказав Железняк.

За його словами, інформаційні матеріали у ЗМІ не можуть популяризувати або пропагувати органи влади держави-агресора і їхні окремі дії, а також виправдовувати або визнавати окупацію українських територій.