-1 Київ
Амністія – це не ревізія вашого майна. Це привід для кожної людини сісти і звести свій фінансовий баланс
– Люди побоюються 1 вересня, тому що вважають, що держава залазить до них у кишеню, щоб навести там лад як їй зручно. Чого саме чекати українцям від податкової амністії?
– Держава, можливо, і хоче, але ми їй не дозволимо (сміється). Жодних надповноважень ні в податкової, ні в інших служб контролю не з'явиться. Почнімо з того, що громадяни не повинні, а мають право скористатися інструментом податкової амністії. Навіть у назві закону зазначено – добровільно.
Не читайте корисних і некорисних ідіотів у соцмережах. Амністія – це не ревізія вашого майна. Це привід для кожної людини сісти і звести свій фінансовий баланс. Подивитися, скільки чого є, які джерела надходжень, щодо яких активів у майбутньому можуть виникнути питання, й ухвалити рішення – треба чи ні проходити через амністію. Це можливість отримати документ про легальність походження своїх коштів.
Немає й ніколи не буде права у держави запитати у вас, звідки майно – квартира, машина, дача, гроші, діаманти. Тим, що ви маєте зараз, ви вільно розпоряджаєтеся. Ніхто вас не обмежує. Однак у разі, якщо ви захочете в майбутньому витратити ваш "чорний" капітал на придбання коштовних речей, такі запитання до вас, звісно, виникнуть.
Окрім того, ваші гроші, із яких сплачено податки, і так "білі". Не підлягають амністії. Якщо людина раніше вказувала гроші в декларації або отримувала доходи від податкових агентів зі сплатою податків, вона вже має "білі" кошти.
Кожному громадянину України ми автоматично амністуємо 400 тис. грн без подання декларацій. Вважають, що у вас може бути, окрім ваших "білих" доходів, ще до 400 тис. грн заощаджень, адже ви отримували все життя зарплату. Окрім цього, автоматично амністуємо одну квартиру до 120 м², будинок до 240 м², земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації на кожну людину.
– Хто може скористатися амністією?
– Податковий резидент України – це зокрема іноземець із постійною посвідкою на проживання або громадянин, який був податковим резидентом на момент одержання доходу в Україні. Наприклад, лікар працював і жив в Україні, а потім поїхав працювати лікарем у Чехію. За все життя зібрав $50 тис. Він може скористатися амністією. І ці амністовані гроші будуть доведено мати легальність походження, визнану в усьому світі.
Не можуть тільки чиновники, люди, у яких активи в Росії, юрособи (амністія – для фізичних осіб).
– Поясніть, будь ласка, на прикладі лікаря, як він може "обілити" доходи і спокійно користуватися ними?
– "Обілити" – погане слово (сміється). Він бере свої гроші, йде в банк, відкриває спецрахунок (у будь-якій валюті), який призначений суто для добровільного декларування (держава один раз має побачити наявність цих грошей), отримує довідку в банку, заповнює спеціальну декларацію, вказує в ній $50 тис. і 5% від суми – це $2,5 тис. за курсом – переказує в бюджет України. Усе, дохід амністовано. Якщо захоче, може попросити довідку в податковій (і я рекомендував би всім це робити) про нульове декларування грошей. Отримавши довідку в банку, він може відразу гроші знімати, переказувати і розпоряджатися ними – ми не вимагаємо тримати гроші на рахунку.
– Тепер той самий лікар сказав, навіщо потрібно комусь дарувати мої кровні $2,5 тис? Які наслідки?
– Із високою часткою ймовірності ніякі. Однак якщо в майбутньому він захоче щось коштовне купити, навчати дітей за кордоном (це працює в більшості цивілізованих країн і запрацює незабаром у нас), то у нього запитають, звідки гроші, – спочатку банк, а потім податкова. І йому треба буде показати джерело.
– І що буде, якщо не зможе?
– Репресій жодних не передбачено. Податкова нарахує податок на кошти, отримані з ухиленням від оподаткування. Мені здається, якщо держава дає можливість вийти вбілу за ставкою в розмірі 5%, то гріх цим не скористатися. Особливо враховуючи, що зараз ставка податку 19,5%.
Фінансовий моніторинг проводять у всьому світі, і в Україні зокрема, і далі будуть посилювати. Це вимоги міжнародних фінансових організацій, які дбають про те, щоб у світі оберталися "білі" гроші.
Зараз податкова може проконтролювати вас у момент одержання доходу. Наприклад, коли роботодавець дає конверт, податкова може зловити за руку роботодавця і вимагати доплати податку і штрафу. Це прямий метод. Він працює не дуже ефективно. Тому в багатьох цивілізованих країнах світу перевагу віддають непрямим методам податкового контролю, коли дохід визначають за видатками. Такі методи, до речі, уже зараз застосовують до мене як до депутата і до державних чиновників.
Міністр фінансів неодноразово заявляв, що Кабмін розробляє законопроєкт про непрямі методи фінансового контролю. Податкова вже може відстежувати придбання, які видно за базами, – квартири, машини тощо. Ми не знаємо всіх деталей, які саме заходи контролю запропонує Мінфін, але, сподіваюся, до кінця року це стане зрозумілим.
– Зарплати в конвертах у такий спосіб легалізують?
– Якщо хоче людина, може покласти заощадження на рахунок і сплатити податок. Але якщо йдеться про поточні життєві витрати, то вони входять у ті самі 400 тис. грн, які амністовано автоматично.
– Якщо йдеться не про лікаря, а, скажімо, про фізособу-підприємця?
– Величезна частина ФОП не декларує всіх доходів, одержаних готівкою. Підприємець має звести фінансовий баланс. Третя група, заплативши 5% від свого обігу, вже отримала свої легальні гроші. Їх не треба амністувати.
Друга група платить фіксований податок. Але у неї є ліміт – 5 млн грн на рік. Це чисті легальні гроші, що зафіксовано у книзі обліку доходів. До них питань немає.
Коли ФОП має понад цей дохід, то діє, як лікар, – іде в банк та очищає гроші.
Якщо хтось зберігає активи за кордоном, їх теж можна легалізувати. Не треба нічого класти в банк. Досить задекларувати активи за кордоном (будинки, машини, рахунки тощо), підтвердити це документально і сплатити податок. Якщо людина повертає в Україну актив, платить 5%, якщо не повертає, на початку півріччя після початку амністії сплачує податок за ставкою 7%, у другому півріччі – 9%. Ми хочемо, щоб вони повернули гроші в Україну, тому пропонуємо вигідніші умови.
– Але не можуть же вони віллу повернути в Україну?
– Тоді задекларуй, заплати 7–9% податку від вартості і живи щасливо.
Гетманцев: Наша мета – очистити ринок від "тіні", "схематозу", запровадити зрозумілі і прозорі правила роботи. Фото: Данило Гетманцев / Facebook
– Ви рахували, що отримає держава від податкової амністії?
– В Україні на руках у людей, за низкою оцінок, $50 млрд, а за іншими – навіть більше. Якщо з них хоча б третина вийде вбілу (не тільки у грошах – у різних активах), ми будемо вважати це великою перемогою.
Мета амністії – передусім дати можливість перед посиленням податкового контролю вивести вбілу свої активи і заощадження. У законі є важлива норма: якщо ви не берете участі в амністії, ви тим самим заявляєте, що у вас немає доходів, одержаних з ухиленням від оподаткування. Це юридична презумпція. Після того, як добровільне декларування закінчиться, ніхто не зможе сказати, що я гроші заробив п'ять років тому. Це все не буде працювати, строків давності немає. Ти, беручи або не беручи участі в декларуванні, заявив, що всі твої активи "білі".
Друга мета – повернути гроші в економіку України і дати людям можливість дістати їх із-під матраців. Тому що під матрацами гроші втрачають свою вартість. Знецінюються. За економічною теорією, долар під матрацом втрачає свою вартість не тільки внаслідок інфляції, а тому що він не заробляє, як той долар, який лежить хоча б на депозиті. Ми хочемо, щоб гроші працювали на людей, їхніх власників та на економіку.
І вже третя – фіскальна мета. Але вона точно не основна.
Будівельний бізнес має податкове навантаження втричі менше, ніж інші галузі, скажімо, те саме сільське господарство
– Які зміни до законів ви готуєте на найближчий час?
– Останні півтора місяця ми активно проводили консультації щодо нових законопроєктів, проголосованих ВР у першому читанні, і розраховуємо, що вже у вересні вони потраплять у зал.
Насамперед це великий податковий законопроєкт №5600, який скасує всілякі податкові пільги, дисбаланси оподаткування, що утворилися в податковому законодавстві внаслідок політичної корупції. До цього акта подали рекордні 11 400 правок.
Другий пакет законопроєктів стосується реформи небанківського фінансового ринку – це законопроєкт про фінансові компанії та фінансові послуги, законопроєкт про кредитні спілки та законопроєкт про страхування. Дуже важливі документи готують до другого читання.
Усі закони в цій сфері застаріли і не відповідають реаліям. Окрім того, ще 2019 року ми поміняли регулятора цих фінансових ринків і хочемо привести цю сферу у відповідність із директивами ЄС. Наша мета – очистити ринок від "тіні", "схематозу", запровадити зрозумілі і прозорі правила роботи, які забезпечать розвиток ринку і права клієнтів. Необхідно припинити діяльність компаній, які займаються не фінансовими послугами, а оптимізацією оподаткування. Вимоги стануть жорсткішими, буде введено механізми контролю. Так ми приведемо галузь цілком до європейських норм.
Якщо говорити про те, що набагато ближче людям, то будемо розглядати документ про поштові посилки. Він давно лежить у залі. Його ухвалення спрощує систему оформлення міжнародних поштових відправлень, і водночас буде збільшено неоподатковуваний мінімум до €150. Також законопроєкт про підвищення суми гарантування вкладів державою до 600 тис. грн.
Окрім того, будуть розглядати зміни до низки законодавчих актів, що стосуються Національного банку України. Він стане незалежнішим, а неактуальні норми буде скасовано. Це пакет із чотирьох проєктів.
І хочеться, щоб парламент проголосував нарешті закон про індустріальні парки. Це закон економічного комітету, але ми підготували до нього податкову частину.
– Ви сказали, що до законопроєкту №5600 подали 11 400 правок. Як ви цьому збираєтеся давати раду?
– Не бачу можливості розглядати закон у залі, йдучи за кожною правкою, тому я буду рекомендувати (сподіваюся, фракція мене підтримає) розглядати закон за скороченою процедурою через постатейне голосування. Тобто ми голосуємо кожну статтю, і якщо вона не проходить у цілому, то голосуємо кожну правку.
– Для подолання опору потрібна єдність, а монобільшість має вже не дуже організований вигляд.
– Нам пророкують розкол від першого дня існування монобільшості. Однак, хай там як, єдність фракції набагато сильніша, ніж, скажімо, рік тому. Певні відцентрові тенденції були, однак президенту вдалося забезпечити монолітність фракції, а з іншого – депутати стали мудрішими. Вони вже розуміють, що таке робота команди і чого варті розмови "доброзичливців", які борються нібито за самостійну політичну кар'єру депутата, а насправді просто працюють на розвалення більшості.
– А чому саме через цей законопроєкт такий ажіотаж? Правок навіть більше, ніж щодо землі свого часу було?
– Мільярди. До того ж навіть не гривень. Потенціал цього законопроєкту оцінюють у $2 млрд для бюджету. Це якраз ті гроші, яких не доплачують бізнеси, що використовують нерівні умови оподаткування.
– Дуже абстрактно прозвучало. Чиїх саме інтересів торкнеться новий закон?
– Видобувачі різних руд, виробники курятини, будівельники. На 5% індексують ставки всіх податків, які стягують в абсолютних величинах. Також поміняємо деякі норми адміністрування акцизів. Наприклад, адміністрування місцевого роздрібного акцизу переводимо на рівень виробника. Сільськогосподарські землі, які обробляють вчорну, запропонуємо вивести вбілу – наступаємо на мозоль "чорним" аграріям. Тож ухвалення закону – досить серйозне завдання.
– Ви очікували на такий опір?
– Звісно, припускали. І він не завершиться, тому що кожен день без цього закону приносить бізнесу надприбуток.
Законопроєкт преса охрестила антиолігархічним. У ньому йдеться про великий бізнес, але не тільки олігархічний. Наприклад, будівельний бізнес має податкове навантаження втричі менше, ніж інші галузі, скажімо, те саме сільське господарство. В Україні створили для будівельників певний офшор. І, з одного боку, вони мають пільги з оподаткування прибутку, які, так, дає закон і ми їх не заперечуємо, але з іншого боку – вони самі "оптимізують" ПДВ у такий спосіб, що платять його втричі менше, ніж інші галузі. Нонсенс. Так не має бути у країні, яка воює.
Гетманцев: Єдність фракції набагато сильніша, ніж, скажімо, рік тому. Фото: Данило Гетманцев / Facebook
– Європейська бізнес-асоціація заявляла, що законопроєкт №5600 сприяє "посиленню фіскального тиску на доброчесний бізнес і створює ґрунт для свавілля податкових органів". Що ви можете на це відповісти?
– Протягом липня – серпня ми в комітеті проводили інтенсивні консультації. Ми погодилися з деякими доводами представників бізнесу щодо ризиків окремих норм законопроєкту і будемо рекомендувати комітету прибрати їх. Наприклад, щодо змін правового регулювання податкової застави або оподаткування самозахоплених земель, або обмеження права на відшкодування ПДВ для посередників.
Ми глибоко проаналізували можливі варіанти розвитку подій і так, погодилися з тим, що ризики для доброчесного бізнесу є. Однак з іншого боку ми не побачили ризиків у позасудовому зверненні стягнення на майно платника податків, який сам вказав свої зобов'язання в податковій декларації і не сплатив їх протягом 90 днів. Мені здається це логічним з огляду на те, що предмет спору відсутній як такий.
– Багато будівельних компаній уже попередило, що через цей законопроєкт житло перестане бути доступним. Наприклад, засновник будівельної компанії KAN Development Ігор Ніконов в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман сказав, що ціна на нерухомість в Україні може підвищитися на 30–40%. Ви прораховували такі ризики?
– У чому суть пропозиції Мінфіну щодо будівельників? Мінфін пропонує ввести механізм, який не дасть змоги будівельним компаніям ухилятися від сплати ПДВ, що вони, на жаль, роблять.
На одній із робочих груп у мене відбувся діалог із медійно відомим великим будівельником, який любить розповідати, як усе в Україні не так, порівнюючи Україну зі Швейцарією, де у нього бізнес. Я запитав: "Скажіть, скільки податку на прибуток ваша шановна компанія заплатила 2019 року?" Відповідь: нуль. А 2020 року? Відповідь: нуль. А скільки ПДВ? Відповіді не надійшло, але я відповім: 0,0069% (від суми оподатковуваних операцій). У мене наступне запитання (риторичне): скажіть, а у Швейцарії так можна? Можливо, річ в іншому? Через те, що у нас так можна, наш добробут настільки гірший за швейцарський?
Повторю, Мінфін не пропонує ввести ПДВ на продаж квартир, його вже зараз мають платити забудовники. Мінфін пропонує ввести механізм, який не дає їм від ПДВ ухилятися. А заяви про те, що ціни на квартири зростуть (до слова, за перше півріччя вони зросли на 14% без жодних нововведень), оскільки будівельників змусять платити те, що вони й так мають, – це явка з повинною. Як унаслідок сплати 20% ПДВ, який нараховують на різницю між вхідним і вихідним (тобто щонайбільше 6–7%) у пана Ніконова ціни ростуть на 40%? Я б запропонував йому або відремонтувати калькулятор, або стримати апетити в ціноутворенні.
– Законопроєкт передбачав підвищення податку на дохід фізичних осіб від продажу третього і наступних об'єктів нерухомого майна з 5% до 18%. Ці норми збереглися до другого читання?
– Ми дещо змінили це положення, що влаштувало всіх. 18% із третього продажу нерухомості протягом року будуть стягувати з різниці між купівлею і продажем, а не з усієї вартості нерухомості, як є зараз.
Наша проблема – не в рівні податкових ставок, а в нерівних правилах оподаткування, величезних податкових ямах, цілих галузях, які працюють у тіні
– Ще кілька років тому йшлося про зменшення податкового тиску. Знижувати ставки вже ніхто не збирається?
– ПДВ – ні, оскільки у нас звичайна середня ставка. Податок на доходи фізосіб (ПДФО) – так, я розробив відповідний законопроєкт про об'єднання ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску. Зараз Мінфін розраховує компенсатори цього рішення.
Загалом це питання про зменшення податків – частина міфу, який культивують у суспільстві псевдоекономісти із соцмереж. Ці люди одночасно вірять у скасування абсолютного зла – податків – і підвищення рівня добробуту у країні. Абсолютно безграмотним і неосвіченим персонажам, які не читають нічого, крім свого Facebook, удається переконувати у своїх абсолютно помилкових псевдоідеях власних підписників, які не мають імунітету до спаму.
Скажіть, чи може бути система оподаткування лояльнішою, ніж єдиний податок? Це ж не секрет, що в Україні цю систему використовує і середній, і великий бізнес, зовсім не комплексуючи. Ви можете займатися оптовою торгівлею. Навіть газом торгувати на єдиному податку. І жодного контролю!
І чому, маючи найлояльнішу податкову систему в Європі, ми найбідніша країна? Можливо, тому, що наша проблема – не в рівні податкових ставок (які, до речі, менші за середньоєвропейські), а в нерівних правилах оподаткування, величезних податкових ямах, цілих галузях, які працюють у тіні (повертаючись до будівельників, але не тільки до них), у тому, що якщо я хочу займатися бізнесом, мені треба перед тим, як зайти на ринок, вивчити практики податкових ухилень. Де вигодонабувачі такого рішення серед простих людей: ФОП, найманих працівників, я вже мовчу про пенсіонерів і вчителів? Ми ж розуміємо, що цей стан справ у країні цікавим може бути всього тисячі сімей. Тому нам треба залишити невігласів у полоні їхніх переконань про шкоду оподаткування і почати наводити елементарний лад у власному домі, забезпечивши передусім фундаментальний принцип – закон один для всіх.
– У вас є уявлення, якою має бути податкова система у країні?
– Звісно. Простою, сучасною, діджиталізованою, ризикоорієнтованою й абсолютно вільною від корупції. Ми маємо мінімізувати фізичний контакт платника податків і чиновника. Для сумлінних платників податків – сервісною службою, однак, з іншого боку, досить жорсткою і справедливою до ухильників. Вона має забезпечити невідворотність покарання за несплату податків. Зрозуміло, що все це гасла. Але неможливо дати у двох словах відповідь на таке непросте запитання.
– Наскільки ми далекі від цієї мети, скільки ще законів треба розробити й ухвалити, щоб одержати бажане?
– Так, ми поки далекі. Однак процес точно йде у правильному напрямі, хоча і не так швидко, як хотілося б. Реалізація цих цілей лежить не так у площині нормотворчості, як у площині роботи самої податкової служби та виконавчої влади загалом.
Колектив ДПС, який сьогодні досить сильний (якщо не брати до уваги акцизного блоку), має наповнити роботу з платниками податків новими смислами. Це й відбувається. І для цього досить повноважень, виписаних зараз у законі. Якщо ж говорити про вдосконалення податкового законодавства, відкрию завісу.
Ми працюємо над запровадженням в Україні інституту Cooperative Compliance – системи норм, які за бажанням платника податків дають можливість в обмін на розкриття своїх показників звітності уникнути практично повністю податкових перевірок.
У межах цієї системи відносин платник податків і податкова відкриті одне для одного, практично спільно складають податкову звітність, а податковий контроль зводиться до попереднього контролю, повністю звільняючи платника податків від відповідальності навіть у разі помилки. Цей механізм передбачає певний рівень довіри між платником податків і податковою й успішно працює у країнах Європи і навіть у Росії.
