-1 Київ
Міністр освіти й науки Лілія Гриневич заявила, що Угорщина знаходить нові приводи для невдоволення мовною політикою в Україні. Про це вона сказала під час брифінгу в Києві 11 липня, повідомляє "Укрінформ".
"Прикро, що Угорщина знаходить нові приводи для невдоволення. Зараз угорській стороні не подобається проект закону про мову в парламенті, він ще не пройшов першого читання, а вони вже про нього говорять", – сказала Гриневич.
За словами міністра, 23 червня під час зустрічі глав МЗС Угорщини та України угорський міністр Петер Сіярто заявив, що його країна вимагає від України виконання рекомендацій Венеційської комісії.
"Раніше угорська сторона вимагала, щоб викладання в школах угорської меншини велося 100% угорською мовою. Рекомендації Венеційської комісії є слушними з огляду на освітній процес, до того ж Венеційська комісія не вимагала від України змінювати статтю про мову освіти", – зазначила український міністр.
Уже сьогодні відбудеться черговий етап перемовин із лідерами угорської громади в Україні, на якому буде обговорено закон про середню освіту, додала Гриневич.
В Україні від серпня 2012 року діяв закон "Про засади державної мовної політики" (закон Колесніченка–Ківалова). Він передбачав, що мова може набути статусу регіональної, якщо кількість її носіїв, які проживають на певній території, становить 10% і більше від кількості населення.
Інтернет-видання Mukachevo.net писало, що в грудні 2012 року Закарпатська облрада визнала особливий статус у регіоні угорської, румунської та русинської мов.
"Узяти до відома, що станом на 21 грудня 2012 року, відповідно до ст. 7 закону України "Про засади державної мовної політики", на території окремих адміністративно-територіальних одиниць області (сіл, селищ і міст) поряд із українською мовою як державною поширеними є як регіональні угорська, русинська та румунська мови", – сказано в рішенні.
У лютому 2018 року Конституційний Суд України визнав закон Колесніченка–Ківалова неконституційним. Новий закон поки що не ухвалили.
Згідно з переписом населення 2001 року, в Закарпатській області проживає 151,5 тис. угорців (12,1% населення) та 32,1 тис. (2,6%) румунів.
5 вересня 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про освіту", який розширив застосування української мови в навчанні. Після цього відносини України й Угорщини погіршилися, оскільки остання висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
У листопаді 2017 року віце-прем'єр Угорщини Жолт Шем'єн зазначив, що угорці за кордоном мають право на автономію, угорське громадянство та право голосу.
Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль обіцяв, що не доустить реалізації "донбаського сценарію" в регіоні.
Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень у березні 2018 року заявляв, що вимагання автономії для угорської нацменшини в Закарпатській області не можна вважати сепаратизмом.
