Імунолог Волянський: Якщо хвороба неминуча, потрібно певній частині людей дозволити хворіти на COVID-19 G

Імунолог Волянський: Якщо хвороба неминуча, потрібно певній частині людей дозволити хворіти на COVID-19

Волянський: Зняти маски й дозволити всім працювати частково правильно


Фото: Андрій Волянський / Facebook

Мине вісім років, поки з’явиться прошарок людей з імунітетом до коронавірусу, тому карантин треба модифікувати, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" лікар-імунолог, доктор медичних наук Андрій Волянський.

Сьогодні важливим є не послаблення карантину, а його раціональна адаптація, щоб ті, хто реально потребує захисту, отримували його. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив лікар-імунолог, доктор медичних наук Андрій Волянський.

"Запитання таке: ми хочемо хворіти чи ні? Якщо не хочемо, то треба зрозуміти, що тоді карантин триватиме ще вісім років, поки з’явиться колективний імунний прошарок. Якщо ми розуміємо, що хвороба неминуча, певній частині людей потрібно дозволити хворіти. У цьому плані ні маски, ні респіратори не потрібні. Але необхідно захистити групи населення, які реально ризикують", – зазначив Волянський.

На його думку, передусім потребують захисту літні люди та люди з хронічними захворюваннями.

"Давно назріло ослаблення ізоляційних заходів. Але їх треба ще й модифікувати. Зняти маски й дозволити всім працювати частково правильно. Але сьогодні важливим є не ослаблення карантину, а його раціональна адаптація, щоб ті, хто реально потребує захисту, отримували його. Захищати треба групи ризику – людей похилого віку і пацієнтів із хронічними захворюваннями, особливо, коли таких захворювань кілька – поєднана патологія. Для них карантин треба зробити жорсткішим", – сказав лікар.

Він підкреслив, що наявність респіратора не захищає пацієнтів із груп ризику від зараження.

"Потрібно знаходити людей, у яких немає вірусу, але є антитіла. Лише вони можуть працювати в обслуговуванні представників груп ризику. Умовно волонтерами або персоналом у будинках для літніх людей та госпісах. Ми маємо багато прикладів із цивілізованої Європи, коли хворіли й умирали всі або більша частина тих, хто перебував у будинках для літніх людей. Ці ситуації є недопустимими. Але вони сталися тому, що не модифікували карантину, не посилили його щодо визначених категорій. Наприклад, не можна дозволяти контактувати з людьми похилого віку людям у респіраторах, тому що вони через клапан видихають вірус. Ми бачимо, як у нас люди носять респіратори, різні за вартістю, модні й красиві та видихають вірус через клапан. Вони потенційно небезпечні для людей із груп ризику. І саме на це зараз треба звернути увагу", – резюмував Волянський.

11 травня в Україні розпочалося пом'якшення карантину. Громадянам дозволили відвідувати парки та сквери. Крім того, відкрилися магазини, які торгують непродовольчими товарами, салони краси та нотаріальні контори.

Загалом, за словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, уряд розробив п'ять етапів поступового пом'якшення карантину і зараз розробляє схему, коли має розпочатися кожен із них. Офіційно карантин діє до 22 травня, але це не кінцева дата.

Карантин в Україні діє з 12 березня. Через поширення коронавірусної інфекції COVID-19 заборонили масові заходи, закрили навчальні заклади, торгові центри, магазини (крім продуктових та аптек), ресторани, кафе і бари, спортивні зали, салони краси й нічні клуби, зупинили авіасполучення з іншими країнами та міжобласні пасажирські перевезення. У Києві, Харкові та Дніпрі 17 березня закрили метро. Обмежувальні заходи мали діяти до 24 квітня, потім їх двічі продовжували – спочатку до 11 травня, потім до 22 травня.

Від початку епідемії в Україні коронавірус було підтверджено в 16 023 українців, із них 425 померли, а 3373 одужали.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати