+11 Київ
Серед перших, хто визнає Православну церкву України (ПЦУ), найімовірніше, будуть Кіпрська та Албанська церкви. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив релігієзнавець Дмитро Горєвой.
"Найголовніша відмінність українського томосу від усіх інших – Православна церква України не може мати своїх громад за кордоном. Тобто її канонічна територія обмежується державними кордонами України. В інших томосах цього немає. У такий спосіб вселенський патріарх намагається утвердити своє розуміння самої суті помісних церков. Воно ґрунтується не на національному, а на географічному принципі. І якщо брати за основу останній, то канонічна територія однієї церкви обмежується якраз однією або кількома країнами. Якщо ж говорити про національний принцип, то він передбачає, що можуть бути діаспори на територіях інших церков. Ось і виходить, що, наприклад, у країнах Західної Європи паралельно використовують п'ять різних єпископів – для сербської діаспори, для грецької, румунської тощо. Але це суперечить канонам, згідно з якими в одному місті має бути лише один єпископ. Саме тому Константинополь і наполягає на географічному принципі", – підкреслив Горєвой.
Він уважає, що священики і громади в українських церквах за межами країни залишаться колишніми.
"Церкви, які одержали томоси раніше, поки що мають громади за межами своїх країн. Якщо говорити про українські церкви в тій самій Канаді, то вони і так перебувають під Константинополем. Це церкви, які були визнані ще в 90-х роках увійшли до складу Константинопольського патріархату. А ось церкви Київського патріархату за межами України тепер, наскільки я розумію, теж мають перейти під юрисдикцію Константинополя. Священики і громади там, думаю, залишаться ті самі. Просто вони формально поміняють свого голову. Тобто під час богослужінь будуть згадувати не митрополита [Київського і всієї України] Епіфанія, а [вселенського] патріарха Варфоломія", – зазначив релігієзнавець.
За його словами, митрополит Епіфаній вчинив правильно, згадавши у різдвяній літургії главу Російської православної церкви патріарха Кирила.
"Те, що Епіфаній згадав Кирила, – дуже правильно. Це показує, що у нас нормальна канонічна автокефалія. Вона не націоналістична, а дійсно правильна, християнська, така, як має бути за Євангелієм. Переносити політику в церкву – не найкращий варіант. Хоча, звичайно, є така спокуса. Але Епіфаній, насамперед, православний служитель, а вже потім українець. Із його боку це був мужній вчинок справжнього християнина. Він розумів, що багато хто це не сприйме і буде критикувати його. Це свідчить, що у нього є характер. Думаю, він і надалі буде згадувати Кирила. Останній тепер теж має згадувати Епіфанія у своїх молитвах, але він не буде цього робити, оскільки навіть Варфоломія не згадує. Жодних "санкцій" проти нього за це ввести не можна", – заявив Горєвой.
На його думку, у майбутньому Українська церква одержить статус патріархату.
"Питання патріархії для України постане в середній перспективі – років через 5–10. Зараз нам головне, щоб нову церкву визнали інші. Якби ми одразу одержали патріархат, то в диптиху зайняли 10 місце. А отже, потіснили б ту саму древню Кіпрську церкву – у них статус архієпископії. Те саме стосується греків та албанців. Вони були б незадоволені, що ускладнило б процес визнання нашої церкви. Нам це зараз не потрібно. Тому на цьому етапі одержати митрополію цілком логічно. Але в майбутньому цю тему будуть обговорювати, і я думаю, що нам дадуть статус патріархату. Урешті-решт, звернімося до історії, жодна автокефалія не йшла в комплекті з патріархатом. Це різні процеси. Ті самі болгари чи румуни спочатку теж були в статусі митрополій і тільки через певний час стали патріархатами", – зазначив співрозмовник.
Він підкреслив, що визнання Православної церкви іншими церквами багато в чому залежить від державної та церковної дипломатії.
"Яка з церков першою визнає Православну церкву України? Навряд чи Грузинська. Найімовірніше, Кіпр або Албанія. До речі, грецькі ЗМІ пишуть, що першою може стати Румунія. Впруться, ясна річ, росіяни і серби. З рештою, працювати можна навіть із Польщею та Чехією. Тобто все залежить від нашої державної та церковної дипломатії. Подивимося ще, хто очолить відділ зовнішніх церковних зв'язків. Варфоломій не може нікого примусити визнати нашу церкву, однак він буде сприяти цьому – давати рекомендації і виступати з відповідними закликами. Він узяв на себе таку роль, і один із його обов'язків – якраз сприяти визнанню Православної церкви України", – резюмував Горєвой.
5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію Православної церкви України, а 6 січня вручив його у Стамбулі предстоятелю ПЦУ, митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.
7 січня у соборі Святої Софії в Києві відбулася перша служба ПЦУ після офіційного набуття автокефалії, оригінал томосу в цей час перебував у храмі.
