Комітет захисту журналістів: До вбивства Шеремета може бути причетна влада РФ, Білорусі й України

Комітет захисту журналістів: До вбивства Шеремета може бути причетна влада РФ, Білорусі й України Шеремет загинув у липні 2016 року
Фото: EPA

У звіті Комітету захисту журналістів можливим мотивом убивства журналіста Павла Шеремета називають його критику влади Росії, Білорусі та України.

До вбивства журналіста Павла Шеремета можуть бути причетні представники влади Білорусі та Росії, а також влада або радикальні націоналісти України. Про це йдеться у звіті Комітету захисту журналістів (CPJ), оприлюдненому в середу, 12 липня.

CPJ уважає, що серед мотивів для скоєння злочину у влади України або груп, пов'язаних із нею, а також радикальних націоналістів, міг бути намір змусити Шеремета мовчати і сприяти встановленню атмосфери страху для контролю над незалежними ЗМІ.

Також як можливий мотив наводять помсту за критику на адресу України за провал проведення реформ, критику військових формувань націоналістів і критичне висвітлення "Українською правдою" діяльності уряду України.

CPJ вказує, що Національна поліція і Міністерство внутрішніх справ України "відмовилися прямо відповісти, чи можна підозрювати владу або наближених до неї осіб у скоєнні вбивства".

Окрім того, CPJ вважає, що причини вбити Шеремета могли бути і у влади Росії чи прокремлівських діячів. Вони могли бути "зацікавлені посіяти хаос і страх в Україні, змушуючи замовкнути впливового журналіста". Також серед потенційних мотивів є помста за дружбу Шеремета з російським опозиціонером Борисом Нємцовим, який був убитий у лютому 2015 року.

Потенційним мотивом влади Білорусі або проурядових діячів для вбивства могла бути довготривала ворожнеча Шеремета із президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Окрім того, Шеремет був засновником сайта "Белорусский партизан", який критикує білоруську владу.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху машини, що належала співзасновниці "Української правди" і його цивільній дружині Олені Притулі.

Слідство розглядає п'ять версій мотивів убивства: професійна діяльність, помилкове вбивство (замість власника видання "Українська правда" Олени Притули), критичні публікації у виданні "Українська правда" та виступи на "Радио Вести", дестабілізація ситуації в Україні, а також конфлікти, що стосуються особистого життя Шеремета.

У червні 2017 року голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повідомляла, що під час досудового розслідування у справі Шеремета допитали понад 3000 осіб, зокрема й очевидців вибуху, і вилучили відеозаписи з камер спостереження.

У Комітеті захисту журналістів заявили, що будуть ініціювати міжнародне розслідування вбивства Шеремета.

11 липня на зустрічі з родичами Шеремета та представниками Комітету захисту журналістів президент України Петро Порошенко заявив, що правоохоронні органи мають найближчим часом публічно відзвітувати про результати слідства.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати