+12 Київ
Українці мають виступити проти законопроєкту про медіа, тому що без свободи слова неможливо буде жити у країні, заявила в ефірі "112 Україна" заступниця генерального директора "Ера-Медіа" Тетяна Терехова.
Вона зазначила, що журналісти роблять усе можливе, щоб нового закону про медіа не ухвалили.
"Тепер залишається тільки реакція українців, широкої громадськості, які мають категорично не погодитися з таким підходом і усвідомити, що якщо до всього іншого, що відбувається в цій країні, – розграбування, корупція, неймовірна бідність, знищення всіх сфер (починаючи від медицини і закінчуючи освітою)... І якщо до цього всього в них ще й заберуть свободу слова – право говорити правду в ефірах, соціальних мережах, тоді я не знаю, що буде далі із цією країною і як узагалі тут можна буде жити і продовжувати виживати. Адже новий закон про медіа хоче тепер ще й цензурувати соціальні мережі та діджитал", – підкреслила Терехова.
Проєкт закону про медіа, за її словами, просуває цензуру для всіх видів медіа.
"Я як журналістка, яка працює у прямих ефірах протягом останніх 13 років, категорично проти такого нового закону про медіа. Там просуватимуть безпосередньо цензуру вже на всі види медіа. І це є абсолютно неприйнятним для демократичної країни – такої, якою в наших бажаннях і мріях має бути Україна, і тієї, яка щонайменше прописана в нашій Конституції", – заявила Терехова.
Заступниця генерального директора "Ера-Медіа" вважає, що в Україні не має бути карального органу, який вирішуватиме, кому і що можна говорити.
Як приклад цензури та згортання свободи слова вона навела ситуацію з ранковою програмою "Доброго ранку, Країно!", яка виходить в ефірі телеканала "UA:Перший", що належить до Національної суспільної телерадіокомпанії України. На її думку, програму вирішили закрити через висвітлення скандалу навколо бесіди п'ятого президента України Петра Порошенка і віцепрезидента США Джо Байдена.
"Після того як у нашому ефірі 23-го числа (23 червня. – "ГОРДОН") опублікували перші "плівки" Порошенка – Байдена, наступного дня нам заявили про те, що нас закриватимуть, бо це було "останньою краплею". Виявляється, неприйнятно показувати українцям, що насправді відбувається у владних кабінетах, те, як обкрадають українців, і те, що далі відбувається з усім цим. Виявляється, є певні стандарти, є певні межі, за які не можна виходити і розповідати громадянам про реальну ситуацію та правду", – зазначила Терехова.
За її словами, цей кейс обговорювали на засіданні комітету зі свободи слова Верховної Ради.
"Після цього комітет надіслав своє звернення на ім'я президента, для того щоб переглянули позицію і президент якось відреагував на це все. Окрім того, було звернення комітету безпосередньо до Суспільного телебачення, щоб вони переглянули правила своєї поведінки і ставлення до нас – до ранкової програми", – резюмувала журналістка.
Законопроєкт №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" подали до парламенту у грудні минулого року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа. 19 травня 2020 року Рада скерувала його на повторне перше читання.
Законопроєкт зазнав різкої критики професійної журналістської спільноти. Понад 200 журналістів, медіаменеджерів і експертів підписали відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту "Про медіа". Консультант Ради Європи Кріштіна Розгоні порекомендувала Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ і почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення у цій сфері.
1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт.
Доопрацьований законопроєкт (№2693-д) подали до Ради 2 липня.
Відповідно до календарного плану роботи Верховної Ради, поточна сесія парламенту завершиться 17 липня, після чого депутати підуть на літні канікули.
