-1 Київ
Олеся Полянська родом із прикордонного села Нові Яриловичі Чернігівської області. У 2010 році вона вийшла заміж за білоруса Миколу Товкаченка і переїхала до нього в Гомель. Працювала на місцевому заводі економістом. На початку жовтня 2016 року у пари мала народитися дитина. Вагітність протікала без ускладнень і жодних труднощів не очікували. На 11 жовтня 2016 року запланували кесарів розтин. Пара попередила лікарів про алергію на "Лідокаїн". Перейми почалися на добу раніше від терміну, і Полянська потрапила до іншої бригади медиків, розповіла виданню "ГОРДОН" родичка Тетяна Ткаченко.
Ткаченко: Ми всі віримо, що одного разу Олеся повернеться до життя. Вона чує, коли до неї говорять, реагує на звуки. Фото із сімейного архіву
"Ми не знаємо точно, які медикаменти вводив Олесі анестезіолог. Нам усієї правди не говорять. У той день через реакцію на препарат у неї почався набряк і двічі зупинялося серце. Вона не дихала до семи хвилин. Лікарям удалося її повернути, але до сьогодні Олеся перебуває в комі. Її син Ілля також пережив кисневе голодування і досить довго відновлювався. Для нього найскладніше вже позаду. Хоч він ще не почав ходити, лікарі кажуть, з ним усе буде добре. Зараз він живе з бабусею в Гомелі", – повідомила Ткаченко.
Ситуація з мамою хлопчика виявилася набагато складнішою. Білоруські лікарі після кількох консиліумів та досліджень сказали, що пацієнтка безнадійна і запропонували підшукати госпіс. Після цього батьки вирішили забрати Полянську додому і самостійно продовжувати боротьбу за її порятунок.
[MULTIMEDIA]
[/MULTIMEDIA][MULTIMEDIA_DESCRIPTION]Висновок лікарів Гомельської обласної лікарні[/MULTIMEDIA_DESCRIPTION]
"Ми всі віримо, що одного разу Олеся повернеться до життя. Незважаючи на те, що вона в комі, у неї добрі аналізи, організм функціонує. Вона чує, коли до неї говорять, реагує на звуки. Коли до неї підходять близькі або підносять сина, вона повертає голову. Звичайно, вона не може бачити. Лікарі з Чернігова сказали, що пошкоджено очний нерв. Але, очевидно, вона щось відчуває", – розповіла Ткаченко.
За словами Ткаченко, українські медики підтримали висновки колег із Білорусі. У Чернігові вважають, що Полянська залишиться у вегетативному стані. Відмовилися братися за лікування дівчини лікарі з Ізраїлю та Німеччини. Не тільки тому, що вважають її безнадійною, але ще й тому, що вона може не пережити перельоту. А спроба вирушити на лікування в Росію закінчилася провалом.
Виписка обстеження з Чернігівської обласної лікарні
"Ми з Миколою брали участь у програмі "Пусть говорят" Андрія Малахова, яка вийшла в ефір 10 жовтня, і дуже вдячні йому за підтримку. Наш випадок коментував російський лікар Олександр Бронштейн і обіцяв узяти Олесю на лікування. Але пізніше його думка змінилася. Зате на тій програмі ми дізналися, що в Польщі є унікальний лікар-реабілітолог Ян Талар. Він брав участь у передачі за допомогою відеозв'язку. Раніше він вивів із коми двох українок. Одна жінка з Чернівців також постраждала через алергію на анестезію під час пологів. Ми прочитали про цю пару в газеті, а потім познайомилися з ними. Ми віримо, що і нам Талар допоможе. Він сказав, що надія є. Призначив Олесі курс спеціального масажу, який підготує її до реабілітації. У березні треба відвезти Олесю до нього в медичний центр у місто Бидгощ на півночі Польщі", – повідомила родичка Полянської.
Вона розповіла, що Полянську перевезли в Нові Яриловичі майже дев'ять місяців тому. Чоловік поки не може до неї приїжджати – у нього білоруський паспорт і немає посвідки на проживання. Йому дозволено перебувати в Україні не більше ніж 90 днів на півроку. Тільки після Нового року він зможе приїхати. Зараз за Олесею дивляться батьки. Мама працює вчителькою молодших класів у місцевій школі і завжди зайнята в першій половині дня. Батько займається домашнім господарством і виконує більшу частину роботи з догляду за донькою.
У міру сил батькам Полянської допомагають родичі і подруги Олесі. По черзі вони приїжджають у село, щоб робити дівчині масаж. Адже для того, щоб був ефект, маніпуляції треба проводити по вісім годин на добу. Зрозуміло, що поодинці батьки з таким навантаженням упоратися не можуть. Тому для них підшукали масажистів, які погодилися на найближчі два місяці переїхати в Нові Яриловичі. Крім того, зараз сім'я розглядає можливість перевезти Полянську у Чернігів, де є лікарні і кваліфікованіший медичний персонал.
Микола Товкаченко й Олеся Полянська в день свого весілля. Фото із сімейного архіву
"Лікар Талар порадив сконцентруватися на масажі. Дав рекомендації, як стимулювати зір, слух, нюх. Пояснив, як робити зарядку. Ми вже бачимо позитивні зміни – в Олесі стали розслаблюватися м'язи, вона почала усміхатися. Такий масаж треба виконувати безперервно протягом двох місяців. Зараз ми записуємося на реабілітацію в клініці. І ще треба вирішувати щось із реанімобілем, адже Олесю треба в Польщу доставити, а шлях неблизький. Старший брат Олесі навіть вирушив до Литви, щоб зібрати гроші на реабілітацію, тому що заробити стільки в Україні дуже складно", – зазначила співрозмовниця.
Місцеві медики воліють не помічати проблеми сім'ї Полянських, оскільки вважають дівчину безнадійною.
"Проблем із медобслуговуванням у нас чимало, і почалися вони відразу, як тільки ми привезли Олесю з Гомеля. Ми довго не могли поставити її на облік у райлікарні. Ніхто з лікарів не хотів брати важку пацієнтку. Тільки коли почали скаржитися в обласне управління охорони здоров'я та МОЗ, справа зрушила з місця. Кілька місяців із району навіть медсестру не могли прислати катетер поміняти, хоча мали це робити. І зараз місцеві лікарі намагаються не помічати своєї пацієнтки, ніби її немає. Не краще ставлення і в Чернігові. Перше, що сказали лікарі обласної лікарні, куди ми возили Олесю на обстеження: "Навіщо ви приїхали? Чудес не буває". Це не додає оптимізму. Але все одно ми не опускаємо рук і все, що можливо, намагаємося робити самі, усією родиною", – пояснила Ткаченко.
За її словами, родині необхідно зібрати 45 тис. грн на послуги масажистів та €12 тис. (майже 396 тис. грн) на реабілітацію в польській клініці.
Допомогти Олесі Полянській можна, перерахувавши гроші на карту "ПриватБанку" 5168 7456 0124 7304 на ім'я Тетяни Миколаївни Ткаченко в Україні, на картку "Беларусбанка" 4255 1901 8570 7687 на ім'я Миколи Володимировича Товкаченка в Білорусі.
