+7 Київ
Україна не готова до виконання плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. Таку думку в блозі на сайті видання "День" висловив колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ) адмірал Ігор Кабаненко.
"На п'ятому році війни Україна має різні з НАТО стандарти", – написав він.
Як приклади адмірал назвав три головні сумісності, необхідні для отримання ПДЧ.
"По-перше, знання робочої мови НАТО. Їх дві: англійська і французька. Не знаєш хоча б однієї з них на рівні STANAG 2222 – означає не читаєш публікації НАТО, не отримуєш доступу до необхідних знань... Щоб оцінити глибину проблеми, слід згадати, що серед вищого керівного складу ЗСУ тих, хто може вільно спілкуватися англійською, можна порахувати на пальцях однієї руки, в МОУ – і того менше. З таким показником говорити про ПДЧ, м'яко кажучи, зарано", – підкреслив Кабаненко.
Другим моментом він назвав єдину в НАТО вимогу до розбудови, підготовки і застосування збройних сил.
"У НАТО дуже добре працює стандартний військово-політичний трикутник ефективності військової сили: завдання – спроможності – ресурси. У нас, як-то кажуть, можливі варіанти. І ці варіанти мають колишні радянські коріння. В НАТО існує обґрунтований та перевірений практикою відсотковий розподіл між бюджетним спрямуванням на утримання, підготовку і розвиток збройних сил. У нас, знов же, можливі варіанти, обтяжені утриманням величезного адміністративного апарату та компоненти, яка не воює, – це не працює на боєготовність і розвиток ЗСУ", – заявив адмірал.
За його словами, в ментальному розумінні важливості базових вимог НАТО і їх реалізації український сектор безпеки та оборони ближчий до радянського, ніж до євроатлантичного підходу.
"По-третє, операційна взаємосумісність – впровадження в життя єдиних засад підготовки і ведення операцій. Вона має три виміри: людський (знов же, мова, термінологія, підготовка), процедурний (операційні доктрини, процедури) і технічний (озброєння і техніка). Слід наголосити, що, згідно з доктриною об'єднаних сил НАТО AJP-01, військовослужбовець є головною цінністю Альянсу. Тобто ніхто в НАТО без відповідного оснащення, підготовки та забезпечення не буде посилати солдата воювати. У нас, на жаль, це досі не стало стандартом – більше поважають папірець, ніж конкретну особу", – написав Кабаненко.
На його думку, принципи НАТО "глибоко розуміє" екс-голова СБУ, кандидат у президенти України Ігор Смешко.
"У його програмі на перше місце щодо орієнтирів верховного головнокомандувача поставлено головний стандарт НАТО: повагу до вищої цінності нашого війська – життя і гідності військовослужбовця", – зазначив адмірал.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і початку російської агресії на Донбасі. Наприкінці 2014-го Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики “позаблоковості“. У червні 2017 року парламент підтримав закон, що закріплює намір України вступити в НАТО.
У грудні 2017 року президент України Петро Порошенко говорив, що у недалекому майбутньому в Україні відбудуться референдуми про вступ країни в НАТО і Європейський союз.
9 березня 2018 року у НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.
8 січня 2019 року представник України в Альянсі Вадим Пристайко заявив, що Україна може стати членом НАТО після Македонії. На думку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, вступити в НАТО Україні буде простіше, ніж у Євросоюз.
7 лютого Верховна Рада закріпила в Конституції україни курс на членство України в Євросоюзі та НАТО.
