"Питання матеріальної компенсації (репарацій) залишаються відкритими у стосунках між Україною і Німеччиною, Україною та Росією. У контексті новітньої російської агресії проти України та історичної відповідальності Німеччини за мир у Європі у XXI сторіччі вони набувають особливого значення", – зазначають соціологи.
61,1% опитаних підтримують (34,5% повністю і 26,6% частково) ідею вимоги репарацій у Німеччини за злочини нацистського режиму: масові страти мирного населення, військовополонених, підпільників і партизан, бійців УПА, вивезення на примусову працю.
Проти такої ідеї 31,5% респондентів.
Водночас 55,3% українців підтримують (36,2% повністю і 19,1% частково) висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму: депортацію українців і кримських татар.
35,7% респондентів дотримуються протилежної думки.
Опитування проводили з 1-го до 7 червня серед громадян віком від 18 років по всій Україні, окрім окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Криму. Загалом опитано 2003 респонденти методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%; 2,1% для показників, близьких до 25% або 75%; 1,5% для показників, близьких до 10% або 90%; 1,1% для показників, близьких до 5% або 95%; 0,5% для показників, близьких до 1% або 99%.
Контекст
23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина вирішили розділити сфери впливу у Східній Європі й підписали договір про ненапад. Документ відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, за прізвищами міністрів закордонних справ СРСР та Німеччини, які поставили під ним підписи. За тиждень після укладення пакту Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. Закінчилася війна 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.
1941 року Німеччина із союзниками, всупереч договору, вчинила напад на СРСР. Період із 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року в російській історіографії називають Великою Вітчизняною війною.
У РФ стверджують, що СРСР "ніколи не був союзником гітлерівської Німеччини" і що він вимушено підписав договір про ненапад. У МЗС Росії 2019 року заявили, що цей крок дав змогу Радянському Союзу відтермінувати початок війни майже на два роки і зміцнити обороноздатність країни, "тим самим було врятовано сотні тисяч життів".
До 2015 року в Україні на офіційному рівні святкували тільки День Перемоги (9 травня), але 2015 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня було встановлено День пам'яті і примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Згідно з оприлюдненими 7 травня 2021 року результатами опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із Центром Разумкова, 48% українців згодні з тим, що Другу світову війну було розв'язано внаслідок змови лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера і радянського диктатора Йосипа Сталіна про розподіл сфер впливу в Європі й укладення пакту Молотова – Ріббентропа.
Форми репарацій від Німеччини та її союзників у відшкодуванні збитків, завданих ними під час Другої світової війни, було визначено на Ялтинській конференції 1945 року. На Потсдамській конференції в серпні 1945 року репараційні претензії СРСР було вирішено задовольнити вилученням німецьких активів, які було розміщено в Болгарії, Фінляндії, Угорщини, Румунії та Східній Австрії. Претензії США, Великобританії й інших країн, які мають право на репарації, вирішили задовольнити коштом активів із західних зон Німеччини.
-2 Київ
