59% респондентів позитивно ставляться до таких перейменувань, 13,2% – негативно, 18,6% – байдуже, 9,3% вагалися з відповіддю.
"У ставленні до цієї проблеми відбулися дуже суттєві зрушення: ще у 2020 році перейменування топонімів видавалося дуже суперечливим рішенням. Лише у західному регіоні переважала підтримка цього рішення (хоча і там майже третина була проти), а в решті регіонів громадяни переважно були противниками перейменувань. Однак треба мати на увазі, що у 2020 році мова йшла тільки про перейменування топонімів, пов'язаних із комуністичними діячами", – заявили у фонді.
Також соціологи вказали на кореляцію між мовою повсякденного спілкування і ставленням до перейменування топонімів. До того ж ця кореляція є не просто опосередкованою регіоном проживання респондентів.
Опитування проводив фонд "Демократичні ініціативи" спільно із соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA із 13-го до 21 грудня 2022 року в усіх областях України, окрім окупованих Донецької, Луганської областей й Автономної Республіки Крим. У Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях дослідження проводили на підконтрольних уряду територіях і в районах, де не відбуваються бойові дії. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Натомість додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян, зазначили у пресслужбі.