Втрати російських окупантів
914 000

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 492

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

"Дивно спостерігати паніку".У Держатомрегулюванні пояснили ядерні реакції під зруйнованим реактором ЧАЕС

"Дивно спостерігати паніку".У Держатомрегулюванні пояснили ядерні реакції під зруйнованим реактором ЧАЕС У ДНТЦ ЯРБ стверджують, що причин для хвилювання немає
Фото: Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки / Facebook
Усі процеси на об'єкті "Укриття" для захисту від радіації зруйнованого блоку №4 на Чорнобильській АЕС відбуваються в безпечному стані. Про це 13 травня заявили в Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) державного підприємства "Держатомрегулювання".

"Упродовж кількох останніх днів у вітчизняних та закордонних засобах масової інформації поширюється інформація про зростання щільності нейтронного потоку на ЧАЕС-4. [...] Така інформація може викликати занепокоєння у пересічного читача, але треба мати на увазі, що "Укриття" – складний об’єкт, у ньому відбувається низка фізичних процесів, тому оцінювати ситуацію слід комплексно, беручи до уваги всі наявні аспекти. Перш за все треба розуміти, що всі процеси під об’єктом "Укриття" відбуваються у підкритичному, тобто безпечному стані", – заявили в центрі.

Там підкреслили, що "Укриття" – потенційно небезпечний об'єкт, тому що під ним розміщені ядерні та радіоактивні матеріали, однак він "оснащений сучасною системою безперервного моніторингу, під якою перебувають і гамма-випромінювання, і температурний режим, і щільність потоку нейтронів".

"Для кожного датчика встановлені межі безпечної експлуатації (враховуючи специфіку об'єкта, вони встановлені дуже консервативно). І ситуація з деяким зростанням щільності потоку нейтронів не є непередбачуваною та раптовою. Якщо брати до уваги дані цих датчиків у комплексі з іншими показниками, то, враховуючи темпи зростання, можна говорити про те, що запас до встановлених меж дуже великий, а тому наразі жодних причин для хвилювання немає", – заявили в Держатомрегулюванні.

У ДНТЦ ЯРБ зазначили, що причин для зростання активності нейтронних потоків на ЧАЕС може бути кілька, зокрема "зміна форми та складу паливовмістких мас, які не є однорідними за вмістом та густиною".

"В Україні є профільні дослідницькі організації, які зосереджують свою увагу на вивченні зазначеного питання, розробляють моделі та здійснюють ретельний аналіз. І результати їхніх розрахунків доволі чітко підтверджують фізичні феномени, які спричиняють дану ситуацію, тобто вона контрольована і не є надзвичайною", – заявили в центрі.

Там припустили, що причиною "нагнітання проблеми" могла стати спроба одержати фінансування, "адже лише у 20-х числах квітня відбулося перше засідання асамблеї створеного в листопаді 2020 року Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля".

"Нам дуже дивно спостерігати активність і паніку деяких наукових установ та окремих науковців в Україні та за її межами щодо питання, про яке було відомо давно і яке не є критичним та потребує вирішення, але у плановому порядку. Загалом, треба розуміти, що ядерні процеси, про які йде мова, триватимуть дуже довго, і складно спрогнозувати, до якого саме часу відбуватиметься зростання щільності потоку нейтронів, а коли почнеться зворотній процес", – пояснили у ДНТЦ ЯРБ.

Контекст

5 травня журнал Science написав про наростання реакції ділення в масі уранового палива, похованого під зруйнованим реактором ЧАЕС. "Це схоже на вугілля, яке тліє в ямі для барбекю", – сказав хімік-ядерник з Університету Шеффілда Ніл Хаятт.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.

Об'єкт "Укриття", встановлений над реактором ЧАЕС, – 257 м завширшки (більше ніж два футбольні поля), 162 м завдовжки і 110 м заввишки. Конструкцію захищено оболонкою з нержавіючої сталі. Її тримають два мостові крани розміром із літак Boeing.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати