"Інфодемія дезінформації". В Україні за дев'ять місяців виявили 250 тис. фейків про коронавірус 

Протягом дев'яти місяців 2020 року в Україні в соцмережах виявили 250 тис. дезінформаційних повідомлень про коронавірус. Такі результати продемонструвало дослідження, проведене на замовлення Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) та Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ), повідомляють 3 березня на сайті ПРООН в Україні.

Протягом дев'яти місяців (із березня до листопада 2020 року) дослідники, використовуючи платформу для моніторингу та аналізу соціальних медіа SemanticForce, відстежили більше ніж 30 млн повідомлень, пов'язаних із тематикою COVID-19, у соціальних медіа.

"У процесі дослідження було виявлено 250 тис. повідомлень дезінформаційного характеру, пов'язаних із COVID-19, в українських онлайн-ЗМІ, блогах, форумах, соціальних мережах та месенджерах", – ідеться в повідомленні.

Зазначено, що дезінформаційні наративи містять маніпуляційну і відверто неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження і навіть сам факт існування нового коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки про ефективність тестування на коронавірус і вакцинацію, а також іншу недостовірну інформацію про COVID- 19.

Також фахівці провели опитування громадської думки, згідно з яким приблизно третина українців вважає, що їхні шанси заразитися коронавірусом низькі.

У трійку лідерів джерел інформації, які обирають громадяни України, входять соціальні медіа (42%), телебачення (26%), лікарі та медики (24%).

"Незважаючи на це, українці зауважили, що джерела, яким вони найбільше довіряють, – це їхні лікарі та медики (39%) і лікарі та спеціалісти у сфері охорони здоров'я (через ЗМІ) (29%), тоді як лише 27% довіряє соціальним медіа як джерелу надійної інформації", – додали у ПРООН.

За словами постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження засвідчило, що "інфодемія становить реальну загрозу громадському здоров'ю в Україні". "Конспірологічні теорії, плітки та зловмисне дезінформування можуть швидко набути вірусного поширення в соціальних мережах, особливо за низького рівня довіри громадськості до державних інституцій", – додала Ґерчева.

Для боротьби з фейками в ООН радять уряду країни об'єднати зусилля із громадськими організаціями, фактчекерами та лідерами думок у соціальних медіа. Владі рекомендують створити командний центр із питань COVID-19, систематично залучати лідерів думок із різних сфер для поширення меседжів, а також використовувати гумор, щоб збільшити охоплення важливої інформації про громадське здоров'я, і заохочувати соціальні мережі налаштовувати свої алгоритми так, щоб вони вловлювали дезінформацію й обмежували її появу в новинних стрічках користувачів.

Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

Восени 2020 року Facebook заборонив рекламу із закликами до відмови від вакцинації, у березні 2021 року Twitter почав маркувати повідомлення з дезінформацією про вакцини проти COVID-19.

За даними Associated Press, Китай за допомогою Росії та Ірану поширював фейки про створення коронавірусу у США. Окрім того, у США вважають, що РФ веде інформаційну кампанію проти американських вакцин проти коронавірусу.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко обіцяв, що в березні в Україні запустять Національну програму з перевірки фейків і дезінформації.