Фірма спеціалізується на безпеці, і її залучили до розслідування. Грабіжники вийшли на неї через даркнет – приховану від індексації частину інтернету, яку злочинці часто використовують для комунікацій між собою і продажу краденого.
За словами Наве, за п'ять днів після викрадення історичних прикрас із музею людина, яка назвалася представником злодіїв, зв'язалася з нами через офіційний сайт, запропонувала обговорити в даркнеті придбання викрадених цінностей і сказала, що на відповідь CGI має 24 години.
Bild пише, що ознайомилася зі скріншотами переписки. У повідомленні від 23 жовтня англійською мовою йдеться: "У нас є коштовності. Готові їх повернути. Ціна й умови не підлягають обговоренню".
CGI передала інформацію наймачу, а той повідомив керівництво Лувру, пише з посиланням на нього ж ізраїльське видання Ynet. Проте музей, за словами Наве, не відповідав шість днів. У підсумку "довіру злодіїв було втрачено", а можливість повернути коштовності – проминули, додав Наве. "Егоїзм і нерішучість", за його словами, "відіграли свою роль".
CGI має великий досвід у поверненні викрадених скарбів, зазначає Bild. Після пограбування скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені (Німеччина) 2019 року частину викраденого також продавали в даркнеті, і робота ізраїльтян допомогла викрити злочинний берлінський клан Реммо.