"Нам усім лише бракує нашого моря". Історія Тетяни з Маріуполя увійшла до музею "Голоси Мирних" 

Тетяна мешкає в модернізованому гуртожитку у Дніпрі. Вона отримала власну кімнату в межах проєкту "ЯМаріуполь. Житло", до облаштування якого долучився Фонд Ріната Ахметова, ідеться в повідомленні.

Тут створено комфортні умови для нового життя: сучасні кухні, пральні, коворкінги, затишні холи й дитяча кімната. Тетяна каже, що дуже вдячна за такі комфортні умови проживання. Тут, у соціальному житлі, разом з іншими маріупольцями вона відчуває себе частиною великої сім'ї. Свою історію жінка розповіла музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Я працювала у військовому госпіталі в Маріуполі. Коли все почалося, нас підняли по тривозі, і я вже додому так і не повернулася. Постійно були обстріли. У нас снайпери сиділи на даху. Тому коли я переходила з одного приміщення в інше, то лише у бронежилеті й касці, бо на вулицю без цього вийти було неможливо, дуже небезпечно", – розповіла Тетяна.

Вона сказала, що спочатку тримала зв'язок із сім'єю, але, коли ситуація погіршилася, мобільна мережа перестала працювати. Вона дізналася про долю близьких лише тоді, коли змогла виїхати з окупованого Маріуполя. Її чоловік і донька з онуками вціліли й жили у Дніпрі. Однак син опинився в полоні, й досі жінка не бачила його, також загинула мати Тетяни.

"Коли мене вперше відпустили додому, я одразу пішла до мами, і вже сусіди сказали, що вона загинула. Її поховали біля під'їзду. Тоді я пішла додому у Приморський район. Там побачила лише руїни. Квартира, стадіон, що був поруч, – усе вигоріло вщент", – пригадала Тетяна.

Їй вдалося виїхати з окупації завдяки волонтерам, сказала Тетяна. Зараз вона живе разом із чоловіком у модернізованому гуртожитку у Дніпрі.

"Тут усе таке нове, усе блищить. Нам дали і постільну білизну, і ліжка такі зручні – тут так добре спиться. Я просто в захваті! Є мікрохвильовка, холодильники, плита. Ми забезпечені буквально всім. Як ми тут кажемо, нам усім лише бракує нашого моря", – ділиться Тетяна.

Жінка розповіла, що намагається почати життя спочатку на новому місці й мріє лише про зустріч із сином, якого не бачила вже три роки.

Подивитися розповідь Тетяни можна на порталі музею.