Суспільство

Нацполіція України розслідує 709 справ про "замінування"

8 лютого 2022, 18.32 Этот материал также можно прочитать на русском

Проблема анонімних повідомлень про замінування в Україні загострилася наприкінці 2021 року Фото: Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України / Facebook

Станом на сьогодні Національна поліція України розслідує 709 кримінальних справ щодо неправдивих повідомлень про замінування об'єктів інфраструктури в різних містах країни, 216 осіб уже повідомлено про підозру. Про це 8 лютого інформує Суспільне.

"Згідно з відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань, у підрозділах Національної поліції України триває досудове розслідування у 709 кримінальних провадженнях за ознаками ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України. 216 особам повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень", – ідеться у відповіді пресслужби Нацполіції на запит видання.

У пресслужбі нагадали, що покарання за злочин, передбачений цією статтею, передбачає від двох до шести років ув'язнення. Якщо об'єктом неправдивого повідомлення стали органи державної влади або об'єкти критичної інфраструктури, цей злочин карають ув'язненням на строк від чотирьох до восьми років.

Контекст

Проблема анонімних повідомлень про замінування в Україні загострилася наприкінці 2021 року – на початку 2022 року.
8 січня у Києві "замінували" всі торговельні центри, 11 січня в поліцію надійшло повідомлення про нібито замінування всіх шкіл Києва, писало видання "Сьогодні".
12 січня повідомлення про масове замінування надходили у школи Львова та Черкас, ТРЦ Дніпра та метро Києва. Того самого дня столичні поліцейські шукали вибухівку в аеропортах "Бориспіль", "Київ", а одеські – біля ялинки на вулиці Дерибасівській. Загалом протягом доби 12 січня в Національну поліцію надійшли повідомлення про замінування понад 600 об'єктів по всій Україні.
13 січня "замінування" тривали у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській, Житомирській та інших областях. 14 січня у Харкові невідомі "замінували" 42 торговельні центри, 191 школу та суд.
20 січня у Києві працівники правоохоронних органів перевірили повідомлення про нібито замінування Офісу президента України, 21 січня – всі школи столиці.
У СБУ масові повідомлення про "замінування" назвали інструментом гібридної агресії Росії проти України. У МВС зазначили, що більшість повідомлень надходять із тимчасово непідконтрольних територій або з Російської Федерації, і наголосили, що всі вони виявилися фейковими.
У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за неправдиве замінування. Закон ввів кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, що загрожують загибеллю людей або іншими тяжкими наслідками, якщо воно стосується критично важливих об'єктів інфраструктури, будівель та споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, або закладів охорони здоров'я, або навчальних закладів. Таке діяння зараз карають позбавленням волі строком від чотирьох до восьми років.
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський говорив, що повідомлення про масові "замінування" українським правоохоронцям надходять здебільшого з Росії, із тимчасово окупованих територій Донецької й Луганської областей та з Білорусі.
Державна судова адміністрація України повідомила, що в Україні 2020 року за неправдиві повідомлення про замінування засудили 129 громадян.