+10 Київ
Президент України Володимир Зеленський 25 березня підписав закон №1292-ІХ про посилення кримінальної відповідальності за неправдиве замінування. Про це повідомила пресслужба глави держави.
"Мета цього документа – суттєво зменшити кількість завідомо неправдивих повідомлень про мінування об'єктів і забезпечити економію матеріальних та інших ресурсів органів державної влади, залучених для перевірки неправдивої інформації", – ідеться в повідомленні.
В Офісі президента зазначили, що цей закон вносить зміни до ст. 259 Кримінального кодексу.
"Закон запроваджує кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо завідомо неправдиве повідомлення стосується критично важливих об'єктів інфраструктури або будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, або закладів охорони здоров'я, або закладів освіти. Таке діяння карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років", – ідеться в повідомленні.
Термін "критично важливі об'єкти інфраструктури" вживають у значенні, визначеному в законі України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".
Закон набуває чинності наступного дня після опублікування.
У першому читанні проєкт закону ухвалили 4 листопада 2020 року. У цій редакції передбачали, що кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення про замінування посилять до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років із конфіскацією майна або без такої, якщо об'єктами свідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури, об'єкти або споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, установи охорони здоров'я або закладу освіти. Відразу після голосування на сайті Верховної Ради повідомили, що парламент ухвалив проєкт, у якому є ця норма, але згодом реліз виправили.
До другого читання із проєкту закону прибрали норму про конфіскацію, але залишили умову про покарання за неправдиве замінування критично важливих об'єктів. У разі набуття законом чинності за такий злочин буде відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Окрім того, статтю доповнили приміткою, у якій визначили значення терміна "критично важливі об'єкти".
У чинній редакції статті відповідальність передбачено за повторне "замінування" об'єктів або якщо таке повідомлення призвело до тяжких наслідків.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомляв у липні 2020-го, що кількість свідомо неправдивих повідомлень про замінування "набула загрозливого масштабу". За його інформацією, за 2019 рік слідчі Нацполіції відкрили 2000 кримінальних проваджень.
"Правоохоронці вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу", – сказав глава МВС.
Така кількість є рекордною порівняно з іншими роками. Для порівняння: за весь 2014 рік таких проваджень було 1202, 2015 року – 643, 2016-го – 939, 2017-го – 698, 2018-го – 741.
