Рада відмовилася вводити можливість конфіскації майна за неправдиве мінування

Рада відмовилася вводити можливість конфіскації майна за неправдиве мінування Рада ухвалила законопроєкт №3911 із техніко-юридичними правками
Фото: rada.gov.ua

У листопаді 2020 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону, який передбачає можливість конфіскації майна за неправдиве повідомлення про мінування критично важливих об'єктів. До другого читання норму про конфіскацію прибрали з тексту.

Верховна Рада на засіданні 2 березня ухвалила у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками законопроєкт №3911 про відповідальність за неправдиве повідомлення про мінування.

За проєкт закону проголосувало 286 народних депутатів, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Законопроєкт вносить зміни до ч. 2 ст. 259 Кримінального кодексу України.

У першому читанні проєкт закону ухвалили 4 листопада 2020 року. У цій редакції передбачали, що кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення про мінування посилять до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років із конфіскацією майна або без такої, якщо об'єктами свідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або об'єкти чи споруди, які забезпечують діяльність органів державної влади або закладу охорони здоров'я чи закладу освіти. Одразу після голосування на сайті Верховної Ради повідомили, що парламент ухвалив проєкт, у якому є ця норма, але пізніше реліз виправили.

До другого читання із проєкту закону прибрали норму про конфіскацію, але залишили умову про покарання за неправдиве мінування критично важливих об'єктів. У разі набуття законом чинності, за такий злочин винний нестиме відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Окрім того, статтю доповнили приміткою, у якій дали визначення терміну "критично важливі об'єкти".

У чинній редакції статті відповідальність передбачено за повторне "мінування" об'єктів, або якщо таке повідомлення призвело до тяжких наслідків.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомляв у липні 2020-го, що кількість свідомо неправдивих повідомлень про замінування "набула загрозливого масштабу". За його інформацією, протягом 2019 року слідчі Нацполіції відкрили 2000 кримінальних проваджень.

"Правоохоронці змушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну  кількість спеціальної техніки та особового складу", – сказав глава МВС.

Така кількість є рекордною за всі роки Для порівняння, упродовж усього 2014 року таких проваджень було 1202, 2015 року – 643, 2016-го – 939, 2017-го – 698, 2018-го – 741.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати