Радіація, яку дістали ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, не вплинула на ДНК їхніх дітей

Суспільство

Учені вивчили геноми 130 дітей, народжених із 1987-го до 2002 року, чиї батьки зазнали радіоактивного випромінювання після аварії на Чорнобильській атомній станції. Результати дослідження 22 квітня опублікував американський журнал Science.

Учені також досліджували геноми їхніх батьків, які брали участь у ліквідації аварії або в момент аварії жили у 70-кілометровій зоні навколо станції. Мутацій ДНК, які могли виникнути внаслідок впливу радіації, у дітей не виявили.

Один з авторів дослідження, Стівен Ченок із Національного інституту раку США, розповів, що в ньому брали участь цілі родини. Це дало змогу порівняти ДНК батька, матері і дитини, написало 22 квітня "ВВС News Україна".

Учених цікавили нові мутації, які випадково виникають у яйцеклітині або сперматозоїді й означають генетичну трансформацію, яка відбулася в межах однієї сім'ї або клітинної лінії вперше. Вони можуть не мати наслідків або стати причиною генетичного захворювання.

Ченок пояснив, що в кожному поколінні виникає приблизно 50–100 таких мутацій. Вони "в певному сенсі" є будівельними блоками еволюції. Учені витратили дев'ять місяців на пошук сигналів про те, що серед цих мутацій є ті, які пов'язані із впливом радіації на батьків, але не виявили підтвердження.

Професорка Джеррі Томас з Імперського коледжу Лондона розповіла, що нове дослідження свідчить про те, що навіть відносно високі дози радіації, яку дістали батьки, ніяк не можуть вплинути на майбутнє їхніх дітей.

Контекст

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна із двох, яку оцінили максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.