"Олександр навчався й отримав вищу освіту у технічній сфері, ніколи не мріяв про службу. Більш за все любив усе, що пов'язано із землеробством. Був двічі мобілізований: спершу 2014 року, а повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі у складі 36-ї бригади морської піхоти, – ідеться у пресрелізі. – Перебуваючи на службі, одного дня військового накрило вогнем автоматичного гранатомета. Олександр уже мав до цього поранення, тому не надав сильного значення болю, думав, усе в порядку й далі допомагав хлопцям заряджати патрони".
Побратими наполягли на госпіталізації й організували евакуацію.
"Уламок влетів із задньої частини й дуже глибоко проник у коліно, через що дістати його було дуже важко, але лікарі впоралися. Далі росіяни почали обстрілювати лікарню, у якій перебував Олександр. Усіх почали евакуйовувати в медпункт, який знаходився у підвалі. Там військовий провів ще тиждень, отримуючи всю необхідну допомогу", – зазначила команда проєкту.
Повернушись на позиції, Дутка сам робив собі перев'язки, а згодом потрапив у російський полон. Він згадує, що крім жорстокого поводження з боку росіян, серед найгірших спогадів була відсутність будь-якої інформації щодо ситуації в Україні.
23 липня 2025 року Дутка повернувся з полону під час обміну полоненими.
"Хочу подякувати Рінату Ахметову за проєкт "Серце Азовсталі", завдяки якому робиться багато добрих справ", – сказав він.
Захиснику провели комплексне обстеження й зробили три операції в межах програми "Здоров'я". Тепер він проходить комплексну реабілітацію. У планах надалі – насамперед закінчити лікування й побачити всіх рідних. У майбутньому він також хотів би повернутися до землеробства, якщо залишиться поза військовою службою.