Втрати російських окупантів
1 282 570

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 786

ТАНКИ

435

ЛІТАКИ

349

ГЕЛІКОПТЕРИ

Суд продовжив арешт полковників УДО у справі про держзраду й замах на Буданова

Суд продовжив арешт полковників УДО у справі про держзраду й замах на Буданова Підозрюваний у держзраді Олександр Деркач під час засідання Голосіївського районного суду Києва
Фото: СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ / Telegram

Суд продовжив до 15 травня тримання під вартою полковників Управління державної охорони Олександра Деркача й Андрія Гука, яких обвинувачують у державній зраді, а Гука – також у теракті й незаконному зберіганні зброї. Про це 17 березня повідомило "Суспільне".

Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!

Читати

Рішення ухвалив Голосіївський районний суд Києва у вівторок, 17 березня, за клопотанням прокурора, пише ЗМІ. Сторона обвинувачення заявила, що в разі звільнення підсудні можуть переховуватися, впливати на свідків або вчинити нові злочини.

Захист наполягав на зміненні запобіжного заходу на м'якший, не пов’язаний із триманням у СІЗО. Утім, колегія суддів під головуванням Галини Бондаренко підтримала позицію прокуратури.

За даними слідства, справа пов'язана із зірваним 2024 року замахом на тодішнього керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. У Службі безпеки України заявляли, що російські спецслужби планували комбіновану атаку – ракетний удар по будівлі в Києві, а також додаткову атаку дроном із подальшим повторним ударом.

За версією слідства, Андрій Гук із 2023 року працював на російські спецслужби й переміщував FPV-дрон і вибухівку, які мали використати для замаху. Олександр Деркач, як стверджують, передавав інформацію про міжнародну військову допомогу Україні й кадрові рішення в силах оборони.

Справу передали до суду у квітні 2025 року, однак її розгляду по суті ще не розпочали, зазначає "Суспільне". Обвинувачені провини не визнають.

Контекст

У травні 2024 року Служба безпеки України заявила про викриття змови російських спецслужб, спрямованої на вбивство президента України Володимира Зеленського, тодішніх голови СБУ Василя Малюка й керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова.

Як повідомляла газета The Times, замах на Буданова планували здійснити у форматі комбінованої атаки: по його автомобілю мали завдати ракетного удару, після чого дрон мав зафіксувати наслідки й атакувати тих, хто вижив.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів