Корінь пояснила, що вирішила обійтися без адвоката, оскільки її справа не була надто складною – продовження терміну подання заяви на спадщину. За її словами, вона тиждень сиділа ночами, складаючи позовну заяву самотужки.
"Дуже така колосальна праця, але я вмію зосереджуватися на текстах, на великих об'ємах, і от коли моя дитина вже лягала спати, я вже сідала й робила це", – наголосила позивачка.
Саме штучний інтелект підказав жінці спробувати використати електронний суд.
У підсумку Олександра підрахувала, що заощадила приблизно $1 тис., витративши кошти лише на підписку чата GPT й судовий збір. У роботу вона та її віртуальний помічник, на її думку, вклалися порівну.
Проте щоб ШІ не вигадував нереальних законів, його доводилося постійно контролювати, ідеться у статті.
"Перша заява, з якою звернулася сторона, – вона взагалі не відповідала вимогам позовної заяви. Здебільшого якщо некваліфіковано підготовлена позовна заява, то в задоволенні може бути відмовлено", – наголосив суддя-спікер Хаджибейського районного суду міста Одеси Ігор Бобуйок.
Справжній юрист такої помилки не зробив би, упевнений адвокат Олександр Муконін, який підкреслив, що "штучний інтелект часто видумує". На його думку, звертатися по допомогу до ШІ можна лише в нескладних випадках, інакше наслідки можуть бути фатальними.
Після того як суд повернув справу Олександри, вона виправила помилку, і суддя ухвалив рішення на її користь, наголосили журналісти. Вони зазначили: про те, що позов склали за допомогою штучного інтелекту, у суді не підозрювали. Утім, зараз жодних обмежень щодо цього немає.
У суді вказали, що через високу вартість послуг юристів, особливо під час великої війни, дедалі більше людей відмовляється від адвокатів, але навали заяв від штучного інтелекту тут не прогнозують.
Судді попереджають, що про успішне використання віртуальних помічників розповідають лише ті, хто виграв, і що замінити справжніх юристів ШІ поки не у змозі, пише ТСН.