Венедіктова: В Україні під час пандемії COVID-19 зріс рівень домашнього насильства

Протягом року в Україні зареєстровано понад 2,7 тис. правопорушень за статтею домашнє насильство, що на 1,2 тис. більше, ніж торік. Про це 25 листопада повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова на своїй сторінці у Facebook.

"Упродовж поточного року за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство) зареєстровано більше ніж 2,7 тис. правопорушень, минулого року – 1,5 тис. У 2020 році 1,7 тис. проваджень направлено до суду з обвинувальними актами, проти 758 торік", – заявила Венедіктова.

Вона зазначила, що каталізатором домашнього насильства стала також і пандемія.

"Унаслідок зростання безробіття, самоізоляції та з інших причин рівень домашнього насильства у країні зріс, і проблема нагально потребує вирішення", – повідомила вона.

На думку Венедіктової, Україна має ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству.

"Основні положення Стамбульської конвенції щодо криміналізації діянь, пов'язаних із домашнім насильством, уже імплементовані в українське законодавство, і прокурори спільно зі слідчими активно притягують до відповідальності тих, хто піднімає руку на жінок та дітей. У середньому одне кримінальне провадження такої категорії розслідується впродовж лише 30 днів та направляється до суду", – додала вона.

Венедіктова закликала Україну та ООН прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції.

Адвокатка Анна Даніель висловлювала протилежну думку. Вона заявляла, що українських законів досить для запобігання домашньому насильству та забезпечення захисту жінок, а підписання ще однієї міжнародної угоди про боротьбу з проблемою насильства в сім'ї не викорінить її.

У Польщі конвенцію ратифікували 2015 року. Але в липні 2020 року міністр юстиції Збігнєв Зьобро закликав почати процес виходу Польщі із цієї угоди.

Серед тих, хто конвенції не ратифікував, – Великобританія, Чехія, Угорщина, Болгарія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Словаччина й Україна.

Президенту України довелося повернутися до питання про ратифікацію конвенції після того, як електронна петиція з таким закликом набрала більше ніж 26 тис. голосів. Попередня спроба внести проєкт такого закону в Раду була 2016 року, але тоді його передали на доопрацювання, а 2019-го зняли з розгляду.