"Позаду нерви, важка робота наших посольств у Ізраїлі та Єгипті, перемовини з єгипетськими дипломатами і спецслужбами, два перенесення дати евакуації через відсутність безпекових умов, неочікувано довга нічна зупинка колони вже в Єгипті через появу безпекової загрози, виснажлива дорога каравану до Каїра через декілька десятків блокпостів на Синаї, в останній момент – новина про поломку літака при посадці, ремонт літака, приїзд колони в аеропорт, оформлення рейсу, переліт, допомога громадянам роз'їхатися по областях", – написав міністр.
За словами Кулеби, українська сторона хотіла провести евакуацію якомога швидше, однак ситуація на місці подій "постійно змінювалася і потребувала терпіння".
"І навіть з урахуванням цього Україна однією з перших провела успішну міжнародну гуманітарну операцію", – підкреслив Кулеба.
26 травня Кулеба повідомив, що Україна евакуювала із сектору Гази 109 українців, а також 13 громадян Молдови та чотирьох громадян Болгарії. Усі вони прибули до Києва.
В ефірі "1+1" журналіст Андрій Цаплієнко заявив, що десятки українців вважали цей рейс "своїм порятунком". За його словами, евакуювали "переважно дружин і дітей чоловіків-палестинців, які свого часу навчалися в Україні, знайшли тут кохання і набули українського громадянства".
Контекст
Організувати повернення українців із сектору Гази доручив Кабміну президент Володимир Зеленський. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зауважував, що, як і під час попередніх спалахів протистояння на Близькому Сході 2012-го і 2014 року, опрацьовують можливість вивезення українців через територію Єгипту.
На виконання доручення Зеленського завдання МЗС України та Міністерству інфраструктури "вжити невідкладних заходів для евакуації українців із сектору Гази" дав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
19 травня Кулеба повідомляв, що Україна почне евакуацію своїх громадян із сектору Гази протягом 48 годин. 20 травня міністр пояснив, що евакуація затримується через порушення обіцянок зі створення "коридору безпеки".
Напруга між Ізраїлем і Палестиною наростала з квітня, коли ізраїльська поліція з міркувань безпеки заборонила мусульманам збиратися біля Дамаських (Шхемських) воріт старого міста Єрусалима, де йде основний потік мусульман, що моляться, у напрямку до Храмової гори. У Палестині звинуватили ізраїльську поліцію у спробах "перешкодити святкуванню Рамадану".
На початку травня криза загострилася через судове рішення про виселення кількох палестинських сімей із району Шейх Джаррах у Східному Єрусалимі. Протести переросли в сутички між палестинцями та євреями. 9 травня ізраїльська поліція взяла штурмом мечеть Аль-Акса, священне місце для мусульман.
10 травня, у День Єрусалима, сталися заворушення у старому місті, зокрема на Храмовій горі, постраждали сотні людей. Увечері 10 травня після того, як Ізраїль не виконав ультиматуму палестинського руху ХАМАС про відведення силовиків із Храмової гори, Ізраїль почали масовано обстрілювати з Гази. Відповідальність за обстріл узяло на себе військове крило ХАМАС.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху пообіцяв відповісти "великою силою" на ракетний обстріл.
За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), із 10 травня представники ХАМАС запустили в бік населених пунктів у Ізраїлі 4340 ракет. Більшість ракет перехопила система протиракетної оборони "Залізний купол". У відповідь Ізраїль атакував цілі в секторі Гази. Військові ЦАХАЛ заявили, що під час 11 днів конфлікту на Близькому Сході зруйнували понад 100 км тунелів у секторі Гази й убили приблизно 225 членів ХАМАС і "Палестинського ісламського джихаду", зокрема 25 старших командирів, повідомляє The Times of Israel.
20 травня за посередництва Єгипту Ізраїль і ХАМАС домовилися про взаємне припинення вогню в ніч на 21 травня.
+8 Київ
