Повну амністію після завершення конфлікту на Донбасі підтримує тільки 8,6% українців – опитування

Повну амністію після завершення конфлікту на Донбасі підтримує тільки 8,6% українців – опитування 22,2% українців підтримує амністію для учасників незаконних збройних формувань, за винятком тих, хто здійснював серйозні злочини
Фото: EPA

24,9% респондентів проти будь-якої амністії для учасників конфлікту на Донбасі та вважають, що всіх потрібно притягнути до відповідальності за законом, повідомив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Повну амністію для бойовиків "ДНР" і "ЛНР" після завершення конфлікту на Донбасі підтримує 8,6% українців, опитаних Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології. Результати опитування було опубліковано 6 грудня.

22,2% підтримує амністію для учасників незаконних збройних формувань, за винятком тих, хто здійснював серйозні злочини; 22,7% виступають за амністію тільки для цивільних тих, хто працював у так званих органах влади угруповань "ДНР" і "ЛНР".

24,9% проти будь-якої амністії і вважають, що всіх потрібно притягнути до відповідальності за законом. 21,5% вагалися з відповіддю.

Опитування проводили з 4-го до 19 листопада у 110 населених пунктах по всій території України, окрім анексованого Криму і тимчасово окупованих районів Донбасу. У результаті польового етапу було зібрано 2041 анкету. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування було проведено за фінансової підтримки представництва Європейського союзу в Україні.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у вересні 2014 року (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Парламент уже кілька разів продовжував його дію, востаннє – до 31 грудня 2019 року.

У ст. 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів. Інші статті закону не діють, зокрема про амністію та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу і можливість використання російської мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Парламент має намір розробити новий закон про особливий статус Донбасу в межах реалізації "формули Штайнмаєра", документ готуватимуть разом із громадськістю, заявляв спікер парламенту Дмитро Разумков. Голова парламентської фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія заявив у середині жовтня, що законопроєкту про особливий статус Донбасу поки не існує.

Президент України Володимир Зеленський заявив 6 грудня, що після врегулювання конфлікту на Донбасі Україна буде готова говорити про амністію, але тільки тих людей, які не скоювали тяжких злочинів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати