+11 Київ
Спільне патрулювання на Донбасі із представниками незаконних збройних формувань – це, по суті, легітимізація проросійських бойовиків із боку України. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов.
"Спільне патрулювання на Донбасі не передбачено ні Мінськими домовленостями, ні чинним українським законодавством. За законом контроль над кордоном мають надати ЗСУ, а не спільним патрулям. Тому заяви влади можна розцінювати як демонстрацію Заходу і Росії своєї здатності домовлятися в пошуку компромісу. Спільне патрулювання передбачає контакт із "ДНР" і "ЛНР". Водночас [президент України Володимир] Зеленський стверджує, що не сяде за стіл переговорів із терористами. Москва і так звані республіки не розуміють, про що йдеться. Адже, з одного боку, Київ начебто йде на поступки, а з іншого – виключає контакти з бойовиками. Узагалі спільне патрулювання – це, по суті, легітимізація учасників незаконних збройних формувань. Відверто кажучи, ця ініціатива – лише пробний камінчик, який було кинуто. Але реалізувати її не можна, оскільки вона не задовольняє жодну зі сторін", – зазначив Снєгирьов.
За його словами, концепція, запропонована українською владою, відрізняється від досвіду Хорватії у врегулюванні збройного конфлікту.
"У хорватському сценарії були посередники – контингент миротворців. Однак російська сторона каже, що не допустить іноземної військової присутності на окупованих українських територіях. Тобто патрулювання за хорватським сценарієм є неможливим у зв'язку з відсутністю третьої, незалежної, сторони. До того ж у Хорватії передбачали створення перехідної адміністрації, яка відповідала за мілітаризацію території та створення умов для проведення виборів. Там для початку спільного патрулювання знадобилося пів року, люди проходили навчання в Угорщині. І в цей час хорвати перевіряли сербів зі списку патрульних – чи були вони причетними до скоєння військових злочинів. У підсумку 600 осіб було заблоковано. 400 – потрапили під амністію, але 200 засудили за військові злочини. У нас же закону про амністію не ухвалили", – підкреслив співрозмовник.
Він вважає, що оптимальним варіантом наразі є замороження конфлікту на Донбасі.
"У Хорватії перехідні адміністрації та спільне патрулювання дали змогу провести вибори лише за два роки. А в нас хочуть провести вибори в ОРДЛО вже восени – тобто за пів року. Водночас не вивівши з Донбасу російських окупантів, не роззброївши бойовиків, не створивши місцевих адміністрацій. У Хорватії навіть мови не було про якийсь "особливий статус". Схоже, що в нас просто хочуть прикрити проведення виборів в ОРДЛО гарною формулою хорватського сценарію. Якщо це так, то ми можемо зіткнутися з дуже небезпечним сценарієм. Так, Україна має наполягати на хорватському сценарії, але за умови, що він включатиме всі перераховані вище компоненти. Це світовий досвід. Але найкращий для нас сценарій – це заморожений конфлікт. Як у тій самій Молдові. І, до речі, у разі Хорватії мав місце міжетнічний конфлікт – між хорватами і сербами. У нас такого немає. Сліпо копіювати хорватський досвід – неправильно", – резюмував Снєгирьов.
Президент України Володимир Зеленський заявив на "Українському ланчі" у Мюнхені 15 лютого, що Київ погоджується на спільний контроль території ОРДЛО із "представниками тимчасово окупованих територій" та ОБСЄ як умову для проведення місцевих виборів на Донбасі.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков уточнив, що на період проведення виборів у місцеві органи влади після деокупації Донбасу пропонують запровадити "модель довіри", випробувану в Хорватії: "Представники окупованого села чи містечка приєднуються до регулярних українських поліцейських сил і у присутності, наприклад, ОБСЄ протягом перехідного періоду здійснюють контроль правопорядку".
Речник президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що Україна має враховувати думку керівництва "невизнаних республік" під час розгляду ідеї створення спільних патрулів.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов стверджує, що з боку ОРДЛО у спільні патрулі зможуть входити тільки неозброєні люди.
Росія розпочала збройну агресію на сході України у квітні 2014 року, невдовзі після анексії Криму. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
У 2014–2015 роках було підписано Мінські угоди про врегулювання конфлікту на Донбасі. Серед іншого в документі йдеться про те, що Україна має повернути контроль над неконтрольованою ділянкою кордону із РФ після проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.
Україна, зі свого боку, наполягає, що вибори мають відбутися після виведення російських військ та найманців і повернення кордону під контроль уряду.
На зустрічі "Нормандської четвірки" у грудні 2019 року лідери України, Франції, Німеччини і Росії домовилися, що варіанти проведення місцевих виборів в ОРДЛО обговорюватиме тристороння контактна група.
