+3 Київ
Історія Тамари Підтинної
"Жили з чоловіком добре, виростили трьох дітей. Але коли почався збройний конфлікт, усе пропало", – розповіла про свої поневіряння Тамара Підтинна з Широкиного.
Разом із чоловіком літня жінка покинула рідне селище, від якого залишилися самі руїни. Притулок знайшли у Маріуполі. Пенсіонерка згадує, як уперше віч-на-віч зіткнулася з реаліями бойових дій у серпні 2014 року.
"Ми вже знали про конфлікт, але думали, що нас не торкнеться. А 4 вересня почалися страшні обстріли, було багато поранених і загиблих. Усе летіло і гриміло. Потім обстрілювали вдень і вночі. Тоді бігли в підвал, де сиділи і тремтіли. Одного разу потрапили під обстріл снайперів – кулі летіли над головою", – згадує вона.
Унаслідок одного з обстрілів усе майно подружжя згоріло. Вдалося врятувати тільки документи й одну тарілку. У такій ситуації порятунком стала допомога Ріната Ахметова. А переживання про втрачене витіснила одна-єдина думка: швидше б закінчився конфлікт і настав мир.
Історія Федора Памбука
"Були прекрасні дитячий садок та школа, де дружина працювала. У її клас снаряд влучив", – розповідає Федір Памбук про те, як змінилося життя у Гранітному з початком збройного конфлікту.
За словами чоловіка, раніше люди в селищі жили непогано, але потім усе змінилося.
"Народ працьовитий. Але всіх розігнав конфлікт, зруйнував сім'ї. Обстріли – це дуже страшно, словами не передати. Калюжі з водою, брудом, і в них падають люди, намагаються врятуватися. Вулицю розбомбили, потім будинки – і їх уже не можна відновити. У сусідський будинок снаряд влучив. А іншого разу інкубаторну станцію рознесло", – згадує він і додає, що багатьом у Гранітному допоміг Рінат Ахметов.
"Спасибі. Тільки й чекали на його допомогу", – говорить Памбук.
Усі ролики проєкту "Рінат Ахметов – Допоможемо. Історії мирних" можна подивитися на офіційному каналі Фонду у YouTube.
Якщо ви пройшли через ці випробування, розкажіть свою історію за хештегом #ФондРинатаАхметова.
