Біженка з Маріуполя Акімченкова, яка у 17 років народила під звуки обстрілів: У дитини не було документів. Російські прикордонники кажуть: "Не можемо пропустити вас". Я відповіла: "Ну як не можете, як 

"Я коли народила – я не пам'ятаю, говорила я чи ні, що дитина не мала жодних документів. Йому нічого не дали абсолютно, жодного папірця. І ми їхали ніби без нічого. Але на той момент це було не найголовніше, як ми вважали. Тому що треба було життя врятувати", – сказала вона.

Сім'я планувала їхати у бік Запоріжжя, але дізналася про обстріл колони, що рухалася в тому напрямку, і побоялася. Вирішили виїжджати в РФ.

"На той момент те, що немає у дитини документів і це все, – ми сподівалися, що вони якось закриють на це очі, що хоч якась людяність... Ми пояснимо ситуацію – й усе буде гаразд. Та ба. На кордоні прикордонники почали перевіряти документи. Нас пропустили без черги, бо мій вітчим вийшов покурити, і їхала машина військова у бік прикордонників, і він попросив, щоб нас провели, тому що "дитині кілька тижнів і ми не можемо тут стояти, найімовірніше, всю ніч". Вони нас провели туди. Ми думали: "Зараз ми швидко їм пояснимо – і проїдемо – все нормально буде". Вони нас зупинили, почали перевіряти документи. А у дитини немає документів. Вони кажуть: "Ми не можемо вас пропустити". Я кажу: "Ну як не можете, якщо це той пологовий будинок, який ви ж і підірвали?" Ми на той момент думали, що у дитини реально ні документів, нічого не лишилося", – розповіла вона.

За словами Акімченкової, вона розплакалася, коли прикордонники заявили, що в маріупольському пологовому будинку "сиділи нацисти"."У мене просто істерика була – я вже почала, захлинаючись, ридати. Я кажу: "Там породіллі були. Які нацисти? Там були дівчата, які народжували. Ось моя дитина. Вона що, нацист? Я нацистка?" Вони нічого не відповіли, розвернулися й пішли радитися.У підсумку я на той момент теж уже думала розвертати машину і їхати в інший бік, тому що це дуже морально було важко. І я була до цього, скажімо так, не готова. У підсумку якось вони там домовилися, що нас скерували в Джанкой. Це прикордонне місто у Криму. Автобусом", – розповіла вона.

З окупованого Криму Акімченкова поїхала до Ставропольського краю РФ до батька, який там проживає, а потім – у Швецію.

Біженка з Маріуполя Акімченкова, яка у 17 років народила під звуки обстрілів: Путіну бажаю якнайшвидшої смерті. Хай яку жахливу смерть я уявляю –мені здається, цього замало. Читайте повну версію інтерв'ю