+10 Київ
Внесення пункту про особливий статус до Конституції України – нездійсненна вимога і головна проблема Мінських угод. Таку думку ексглава Офісу президента України Андрій Богдан висловив російській журналістці Ксенії Собчак в інтерв'ю, яке оприлюднили 22 листопада.
"Ця вимога реально нездійсненна. У нас була спроба ще за президента [Петра] Порошенка внести такі зміни, і вона призвела до кидка гранати, вибуху, загиблих поліцейських. Це питання дуже сильно розколює суспільство", – сказав він.
Богдан вважає, що відповідь на запитання "Що таке особливий статус?" можна знайти у процесі дипломатичного діалогу. За його словами, йдеться про тристоронню контактну групу.
"На сьогодні не виходить цей компроміс, діалог не вибудовується. Чому? Тому що з цих переговорів зробили піар-майданчик. Ця група має якось закритися. Зробити крок назад, знайти, напевно, трохи невигідну ситуацію..." – додав він, підкресливши, що закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції України принципове для російського президента Володимира Путіна.
"Це записано в Мінських домовленостях. Це неможливо виконати. У нас почнеться громадянська війна. На хрін це підписувати? На хрін? Це вічне запитання. З іншого боку, теж ситуація у колишнього президента Порошенка: це Дебальцеве, фактично оточення, сотні вбитих щодня і російські війська на території та глобальна війна. Я не знаю, що він думав, коли підписував. Напевно, думав про тих хлопців, яких там убивають", – сказав Богдан.
Він додав, що не розуміє, як Росія "бореться проти НАТО та "злої Америки" на території України".
"У чому ви війну тут знайшли? Росія стає слабкішою, Україна стає слабкішою, а за цей час ваші, як я вважаю, придумані вороги стають сильнішими. Я не бачу тут жодної логіки. Вважаю, що будь-яке мирне врегулювання цього конфлікту піде на користь насамперед Росії", – резюмував ексглава ОПУ.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
5 вересня 2014 року ТКГ затвердила 12 пунктів Мінських угод.
12 лютого 2015 року за посередництва Німеччини і Франції було укладено другі Мінські угоди. Лідери чотирьох держав не ставили під документами цього дня своїх підписів. Як сказав тоді глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, вони "запевнили його словами".
Другі Мінські угоди передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасників конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації.
